Що таке місія? Про це не часто себе запитуєш, однак варто було б. Місія є для людини певним завданням, яке ставить перед нею Бог. Місія - це дар, який не кожний здатен прийняти і використати для доброї справи. Для когось місія вважається тягарем, але це дуже спрощене означення. Так, вона необхідно важка і відповідальна, не завжди зрозуміла, розтягнута в часі, або ж триває все життя… Можливо саме через це її сприймають як важкий багаж, від якого не позбавишся, бо може стати в нагоді. Місія є способом життя людини, яка хоче завжди бути Божою дитиною і мати Бога в собі.

Усе це постає як загальне визначення місії. Однак вона має конкретні форми, які неодмінно її доповнюють і збагачують. У даному есе я ставлю за мету визначити місію через свідчення і діалог, а також продемонструвати як вона проявляла себе на Майдані.

 

Місія є свідченням, бо має в собі Слово Боже. Вона повинна промовляти ці Слова, поширювати їх серед спільноти віруючих. Місія свідчить про Бога та Його Любов до усіх, не зважаючи ким ти є, і чим займаєшся. Однак, вона свідчить про Нього не сама по-собі, а через людину, як через певний медіатор. Саме людина, яка зміцнює в собі віру і плекає любов, стає посередником Божої Любові. Місія є дуже важким завданням, яке не кожному під силу. Поширювати місію означає, насамперед, спілкуватись. Спілкування про Бога і з Богом робить світ довкола кращим, добрішим, сповненим любові і миру.

Місія – активне свідчення.  Свідчити (заявляти, говорити) про Бога означає прислухатись до Божого промислу, який сприяє людській ініціативі (місіонерству). Тобто, місія покликана і кличе до відповідальності.

Бог посилає людину в світ для того, аби вона поділилась любов’ю, добром, справедливістю. Щоб вона зрозуміла сама і пояснила іншим, що Бог любить усіх, і посилає на нас Свою Благодать. Саме тому людина, яка вірить в Бога і присвячує своє життя Йому, є відкритою для участі у Божій Місії. Свідченням місії є свідчення Спасіння. Свідчити про Бога означає посилати (поширювати) у світ знання і виконання Його Заповідей.

Іншою формою здійснення  місії є діалог. «Що кажу Я вам потемки, - говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте – проповідуйте те на дахах.» (Мт. 10, 27) Саме діалог, як форма спілкування і розуміння, стає невід’ємним елементом місії. Це діалог між людьми, між людьми і Богом, між людьми і світом, між людьми і Церквою та між самими Церквами. Діалог означає бажання прийти до Єдиного – до Бога.

Діалог – це місійне поле, на якому відбувається щире, відкрите, відверте Спілкування. Таке Спілкування є лікуванням. Справжній діалог неодмінно лікує. Коли ти спілкуєшся з священником, особливо при Таїнстві Сповіді, то відчуваєш духовне полегшення. Саме тому, спілкування із ближнім без злості, злоби і лукавості дозволяє людині стати кращою, і змінити світ довкола.

Особливу місію несе екуменізм, який поєднує в собі як свідчення, так неодмінно й діалог. Перед кожним екуменістом Бог ставить особливе завдання, яке спрямоване на Вселенське об’єднання Церков. Це стає можливим через розуміння, саме завдяки діалогу. Ось ця «розмова двох» про Бога стає  «розмовою трьох». «Бо де двоє або троє зберуться в Моє Ім'я, там Я серед них» (Мт.18, 20).

Яскравим прикладом практики місії став Майдан. Саме там народився «Майдан» в кожному з нас, в кожній людині, яка вірить, надіється і любить.

Майдан – це місійне поле, на якому відбувалось і відбувається свідчення про Бога. Це свідчення для суспільства, для політиків і для Церков. Майдан відродив як і спільноту (громаду), так й Церкву.

Вважаю, що він став добрим інструментом (засобом) для свідчення і діалогу в руках Церкви і кожного християнина. Саме протест в сторону несправедливості і зла допоміг Церквам наочно показати силу Віри, Любові, Молитви і Добрих справ (діл).

Кожен Майдан в Україні став Молитовним Майданом, адже лише молитва стає єдиною силою в руках людини. Аби не впасти духовно, аби не заплутатись у сітках гріха і зла, аби не чинити ближньому того, що собі не бажаєш - потрібно молитись. Майдан став місцем спільної молитви. Так, можливо це звучить дивно. Саме Майдан у кожному населеному пункті став наче відкритою Церквою. Церкви вийшли із своїх храмів, і відкрились для мирян.

Завдяки Майдану Церква стала іншою, вона стала ближчою і важливою для людей. Адже саме у важку хвилину кожен ще більше потребує Бога. А Церква на Майдані, як на мене, змога показати (свідчити), що Бог є в кожному, потрібно лише наблизить до Нього, почути Його тихий і ненав’язливий голос силою Віри і Молитви.

Таким чином, Церкви на Майдані свідчать про Бога завдяки спільній молитві. «Хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву» (1 Тим. 2:1-4, 8)

Саме спільна молитва є діалогом між Церквами, що мають свідчити про Бога. Діалог Церков став підтримкою для активістів і кожного не байдужого. Майдан повноцінно об’єднав осіб різних конфесій. Це стало ознакою не лише любові до ближнього, але й ознакою толерантності, ознакою бажання зрозуміти і почути іншого.

Свідчення Церкви на Майдані стало фундаментом для відродження Дому (Храму) Божого. А кожен вірний став Його невід’ємною цеглинкою. Люди усвідомили правомірність Майдану, правомірність сказати «Ні» злу довкола себе, і в собі. Завдяки Майдану українці перестали боятись, почали вірити новою вірою, розуміти і співпереживати. Але це ще не повний перелік чеснот, які Майдан і Церква змогли виховати (виплекали) в кожного з нас.

Діалог Церков став першим великим і вагомим кроком для їх об’єднання. Конфесії, священники, миряни, прості люди взяли на себе Велике Завдання нести у світ Слово Боже. Це проявлялось і проявляється не лише у вірі, але й конкретних діях. «Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.» (Лука 17, 10). Відправи Літургій на сценах Майданів, спільні молитви у храмах, збір речей необхідних для Майдану (їжі, захисного одягу, ліків, книг та ін. ), збір коштів для Майдану, для постраждалих активістів в будь-якому куточку майданівської України, поминальні відправи за загиблими…

Можливо мені не все вдалось охопити, коли аналізувати місце Церкви (Церков) на Майдані. Однак, уже вказане означає дуже багато. І це стає помітно на намірах і вчинках людей. Не усі, але багато хто пережив «Майдан» в собі, і сама Церква почала «його» (Майдан) переживати…

 Зрозуміло, що стосунки між Церквами завжди мають деяку напругу, недомовленість і навіть обережність (обачність). Однак, Майдан став територією миру для Церков. Ті Церкви, які приходили і приходять на Майдан як у Києві, у Львові і по всій Україні, засвідчили Божу Любов і бажання кожного смертного жити чесно, справедливо та гідно.

Домашня Церква

Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...