Святий дон Боско, свята Тереза від Дитятка Ісуса, святий Хосемарія Ескріва… Думаю, не раз ви чули про цих святих, мучеників-ісповідників. Кожен з нас час до часу звертається до них, особливо в певних життєвих потребах чи труднощах.

Але звернімо увагу: що їх всіх об’єднує? Правильно, вони не українці.

Погодьтесь, серед «наших» – є багато таких, які також можуть допомогти вислухати знайти загублене, випросити щасливої дороги, здоров’я чи доброго чоловіка. Просто ми не завжди про них знаємо. «Знай наших!» – таким заголовком назвемо цей проект, який започатковуємо у рубриці «Постаті».

У кожному номері розповідатимемо про одного з 26 мучеників УГКЦ, які загинули як мученики за віру протягом минулого століття. Як подає «Вікіпедія», 24 квітня у присутності Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декретів мучеництва, героїчних чеснот та чуд 26 слуг Божих Української Греко-Католицької Церкви.

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 року у м. Львові під час літургії візантійського обряду за участі Івана Павла ІІ.

Розпочнемо естафету з блаженного священномученика Василія Величковського.

Василій — божественний ум,

Григорій — божественний голос,

Іван — прегарний світильник.

Стихар вечірний

(12 лютого - Собор трьох святителів: Василія Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова)

Василій Великий, Григорій Богослов(обидва з Каппадокії) й Іван Золотоустий (з Антіохії) жили та служили в IV cторіччі. Тогочасній Церкві бракувало пастирів, порядку та чітких догматичних меж. Її точили єресі, часто вигідні імператорам. Трьох святителів поєднали не лише важкі часи… А що ще?

Продовження матеріалу, опублікованого в попередньому номері.

Несла надію у морок ночі

«А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло... І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали... І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус... Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раввуні! цебто: Учителю мій! Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...» (Ів. 20, 11–18).

Історія часто згадує Марію як грішницю, таку, що була під владою демонів. «Духовність» запрошує вас у світ жінки, яка була першим свідком воскресіння Христа, несла надію у морок, у якому вже протягом трьох днів перебували учні. Любов штовхнула Магдалину під сам хрест, а потім і до гробу. Оплакавши гріхи, Марія покинула порожність світу і полюбила найвище добро, свого Бога. У стіп Христа віднайшла істинну втіху і проповідувала Добру Новину, підбадьорюючи і сповняючи надією все людство до сьогодні.

Сьогодні розказуємо про жінку досконалу. Так, цнотливу, добру, працьовиту, милосердну, турботливу, сильну, мудру жінку… На завершення Книги Приповідок, цієї копальні добрих порад, знаходимо чудовий опис побожної жінки, життя і поведінка якої є благословенням для світу.

Від цієї жінки можемо навчитися будувати своє життя на фундаменті мудрості. Подейкують, що в традиційних єврейських домах чоловіки та діти вчили напам’ять поему з 31 розділу Книги Приповідок. Цю модель досконалої жінки описує цар Соломон. Адже, як пише Роберт Стренд, жоден чоловік не може вважатися такою досвідченою людиною у поведінці з жінками, як цар Соломон. Часом вплив жінок і на царів був спасенним для них. Вірсавія, мати Соломона, вміла покерувати Давидом так, щоби Соломон був спадкоємцем. Це була Божа воля, яка здійснилася через жінку, через Вірсавію. Це та сама жінка, з якою згрішив Давид. І через неї ж Бог реалізує свої плани. Усе це приклади того, як жінки мали велике значення в історії Ізраїля.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...