Василій — божественний ум,

Григорій — божественний голос,

Іван — прегарний світильник.

Стихар вечірний

(12 лютого - Собор трьох святителів: Василія Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова)

Василій Великий, Григорій Богослов(обидва з Каппадокії) й Іван Золотоустий (з Антіохії) жили та служили в IV cторіччі. Тогочасній Церкві бракувало пастирів, порядку та чітких догматичних меж. Її точили єресі, часто вигідні імператорам. Трьох святителів поєднали не лише важкі часи… А що ще?

Продовження матеріалу, опублікованого в попередньому номері.

Несла надію у морок ночі

«А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло... І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали... І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус... Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раввуні! цебто: Учителю мій! Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...» (Ів. 20, 11–18).

Історія часто згадує Марію як грішницю, таку, що була під владою демонів. «Духовність» запрошує вас у світ жінки, яка була першим свідком воскресіння Христа, несла надію у морок, у якому вже протягом трьох днів перебували учні. Любов штовхнула Магдалину під сам хрест, а потім і до гробу. Оплакавши гріхи, Марія покинула порожність світу і полюбила найвище добро, свого Бога. У стіп Христа віднайшла істинну втіху і проповідувала Добру Новину, підбадьорюючи і сповняючи надією все людство до сьогодні.

Сьогодні розказуємо про жінку досконалу. Так, цнотливу, добру, працьовиту, милосердну, турботливу, сильну, мудру жінку… На завершення Книги Приповідок, цієї копальні добрих порад, знаходимо чудовий опис побожної жінки, життя і поведінка якої є благословенням для світу.

Від цієї жінки можемо навчитися будувати своє життя на фундаменті мудрості. Подейкують, що в традиційних єврейських домах чоловіки та діти вчили напам’ять поему з 31 розділу Книги Приповідок. Цю модель досконалої жінки описує цар Соломон. Адже, як пише Роберт Стренд, жоден чоловік не може вважатися такою досвідченою людиною у поведінці з жінками, як цар Соломон. Часом вплив жінок і на царів був спасенним для них. Вірсавія, мати Соломона, вміла покерувати Давидом так, щоби Соломон був спадкоємцем. Це була Божа воля, яка здійснилася через жінку, через Вірсавію. Це та сама жінка, з якою згрішив Давид. І через неї ж Бог реалізує свої плани. Усе це приклади того, як жінки мали велике значення в історії Ізраїля.

Мати пророка Самуїла своїм вчинком розкриває нам сенс батьківства й материнства. В образі історії Анни бачимо біблійний коректив до суспільного розповсюдженого розуміння життя. Але найголовніше, чого вчить нас ця жінка, – це вміти молитися і чекати, щоб знову й знову «йти в мирі».

Анна завжди прагнула мати потомство, але стала матір’ю щойно в похилому віці. Щороку вона ходила до святині просити Бога про дітей. Пенінна, друга дружина Елкани, чоловіка нашої героїні, завдавала жалю Анні, гірко їй допікала через недолю, тому що «Господь замкнув її лоно». Нестримне прагнення мати дитину й сором пожирали її душу. Бачимо розпач Анни й безпорадність її чоловіка, який запитує: «Чого ти, Анно, плачеш? Чому ти не їси нічого? Чого сумує твоє серце? Хіба я тобі не дорожчий від десятьох синів?» (Сам. 1, 8). Він хотів би заповнити цю порожнечу, але це неможливо.

Молитва допомагала їй чекати. Плачучи, у своїй журбі Анна дала обітницю Господу: якщо зглянеться над нею і дасть їй хлоп’ятко, то віддасть його Богові на ввесь його вік. А після молитви вона віднайшла спокій, знову почала їсти і повернулася до життя. Анна прийшла, щоб вилити свою душу перед Господом і «говорила тихцем», через що священик Елі подумав, що вона п’яна. На це жінка відповіла: «З надміру журби та горя я досі промовляла». Авторка одного з молитовників Елін Ландон через приклад Анни закликає нас дозволити своїм серцям виливати перед Господом у молитві наші почуття. Не вагаючись, довірити Йому свій біль, радість, страх, надії, а деколи навіть і гнів. Анна не тривожиться тим, що скажуть люди.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...