У п’ятницю, 5 жовтня, в межах ХІ Екуменічного соціального тижня у Львові відбулася презентація українського перекладу книжки професора, священика-єзуїта Клауса Шатца “Загальні собори – віхи історії Церкви”.

Ця книга постала з викладів автора у Вищій філософсько-богословській школі св. Георгія у Франкфурті-на Майні, і її можна використовувати як навчальний посібник. Вона адресована насамперед студентам, але буде цікавою також для істориків, богословів і всіх, хто хоче пізнати церковну історію.

З нагоди того, що на презентації був присутній сам автор, ми вирішили взяти у нього коротке інтерв’ю.

Чи бачили, як шуліка падає каменем на здобич? Як моторошно вищить, дубасить крилатими кулаками, рве гачкуватим дзьобищем? Цей образ завжди переді мною, коли відкриваю для себе «книгу буття мучеників ХХ ст.». Найбільше вражає в цих історіях контрастний промінь світла, який розриває темряву ненависті. Непохитний, недоторканний промінь, у сяйві якого мучеництво виявляється тунелем – дорогою справжнього Виходу. Дорогою входу в Царство Боже. Маємо привілей торкнутися життя Симеона Лукача – тихого та горливого. Його щосили душила радянська шуліка, але подиху свободи відібрати у владики не змогла.

Симеон – сьома дитина в десятидітній сім’ї вчителя-дяка Михайла Лукача й Анни Репенюк. Народився 7 липня 1893 року в прикарпатському селі Старуня. Змалечку відзначався ретельністю, оригінальним мисленням, неабиякою пам’яттю. Після закінчення Коломийської гімназії, навчання в якій оплатив самотужки завдяки репетиторству, вступив до Івано-Франківської духовної семінарії. 1913 року став священиком. Протягом 1920–1945 років Симеон Лукач вправно викладав моральне богослів’я в семінарії. Він був єдиним у викладацькому складі, який не мав дисертації. Але його хист і розум не потребували підтвердження титулами. Отця позаочі називали «магістром моральності».

Продовжуємо вас знайомити з блаженними мучениками УГКЦ. Сьогодні розкажемо про священномученика Григорія Лакоту.

Життєві дати: 31.01.1883 р.

Риси характеру: господарський, наполегливий, рішучий, ретельний, розумний.

  1. 1. У 1903 році Григорій Лакота вступає до Львівської духовної семінарії. Три роки навчається у Львові, а четвертий, завершальний – у Перемишлі, де тоді був розташований богословський відділ семінарії.

Упродовж цього року тривають заходи ХІ Екуменічного соціального тижня «Молодь – Віра – Покликання», щоб зробити наголос на значенні найамбітнішого пласту суспільства – молоді. На долю значної частини сучасної молоді припало завдання захищати Україну. Через криваві події російсько-української війни на сході України на зболених скрижалях сердець воїнів пишуться їхні історії. Відомо, що останній найбільший обмін полоненими відбувся 27 грудня 2017 року, коли звільнено 73 українських військових, а натомість передано бойовикам 233 особи. Нещодавно у Трускавці на реабілітації перебував герой України Олександр Морозов. Героєм називають його рідні, пишаючись його відповідальністю перед державою та подивляючись його відвазі у пережитому трирічному полоні…

Побачила світ мистецька книга «Страсті Христові» канадського художника українського походження Василя Курилика

19 червня о 16 годині у Церкві Пресвятої Євхаристії (Домініканському Соборі) Львова відбудеться презентація мистецької книги «Страсті Христові» канадського художника українського походження Василя Курилика. Автор ідеї публікації книги - мистецтвознавець, доктор Христина Береговська. Цей чудовий задум підтримав Інститут екуменічних студій Українського католицького університету. Книгу публікують чотирма мовами – українською, англійською, французькою та іспанською.

Хто такий Василь Курилик і чому саме ця серія картин?

Василь Курилик вважається українським та канадським художником. Його батько Дмитро родом з Буковини, а мати народилася в Канаді. Дитячі роки художник провів на батьківській фермі. Для того, щоб учитися в Маніботському університеті, заробляв миттям машин, працював дроворубом. Навчався також в інституті Аленде в Мехіко. Цікавий факт з його життя – пішки пройшов від Вифлеєма до Єрусалима.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...