Марія Магдалина – одна з найзагадковіших постатей у євангельських сюжетах. Її образ досі не дає спокою художникам, письменникам, сценаристам, поетам. Чи існувала вона насправді чи все-таки це якийсь міфічний образ? Вчені уявляють, порівнюють, уважно читають Євангеліє, вивчають події того часу. Достеменно відомо тільки одне – Марія Магдалина, велика грішниця, яка перевершила в служінні Спасителю своїх соратників-чоловіків і назавжди стала символом любові, відданості та віри. То якою її бачили художники різних часів? Про це виданню «Духовність» розповіла історик мистецтва з Університету Берклі (США), д-р Ребекка Берру Дейвіс.

- Що, на Вашу думку, найбільше вплинуло на характеристику образу Марії Магдалини у мистецькому векторі?

- Постать Марії Магдалини у світлі Нового Завіту та відповідних творів мистецтва яскраво продемонструвала взаємозалежність слова та образу. Особисто мені особливо цікаво вивчати її в руслі «теології звільнення», яка демонструє чіткий зв’язок між Богом та людиною. Образи Марії Магдалини відображають важливість ролі жінки для розвитку християнства у різні епохи. Тобто, цей персонаж Біблії цікавий ще й тим, що Марія Магдалина стала комплексною постаттю, яка уособлює не просто одну жінку, а поєднує переваги та недоліки характеру представниць слабкої статі. Світ мистецтва не залишився байдужим до легенд про Марію Магдалину і створив безліч її мальовничих зображень. Вони віддалені від канонічних, і тому у кожного художника погляд на цю жінку свій. Хтось бачить її абсолютною грішницею і розпусницею, а хтось, навпаки, великою скромницею, що шукає відпущення гріхів.

- Чому її постать настільки суперечлива та неординарна?

- Спочатку в текстах Нового Завіту Марія Магдалина постає в образах учениці Ісуса Христа. Їй довірено місію нести вістку про воскреслого Господа апостолам. Про таке розуміння ролі цієї жінки в ранньохристиянській спільноті свідчить ілюстрація із псалтиря святого Албанія XII ст. У Новому Завіті ім’я Марії Магдалини згадано лише в декількох епізодах. Однак невдовзі усе кардинально змінилося.

- Тобто, Марію Магдалину почали зображати як грішницю?

- Так, і така традиція починається із Середньовіччя, адже у багатьох текстах Святого Писання її зображали саме як блудницю, а розвивається традиція вже у ренесансні та барокові часи. Художники ніколи не відмовляли собі в задоволенні зображувати Марію красунею. Наприклад, на полотні В. Тиціана «Каяття Марії Магдалини» (1560-ті роки) квітуча венеціанська красуня палко і щиро молиться. Її головним атрибутом на багатьох зображеннях стає посудина з пахощами. Згідно з цією традицією Магдалина заробляла блудом, але, побачивши Христа, залишила ремесло і стала слідувати за ним, потім у Витанії обмила його ноги миром і обтерла своїм волоссям, була присутня під час розп’яття тощо.

- У якому ракурсі ми найчастіше можемо бачити образ Марії Магдалини на картинах?

- Західноєвропейські художники зображували цю святу найчастіше у багатофігурних композиціях Страстей Господніх: у сценах «Зняття з хреста», «Оплакування», «Покладення в труну». Ми бачимо там, як вона сумує біля ніг померлого Спасителя, на деяких картинах – у скорботі припадає губами до Його ніг. Так вона зображена на знаменитому, повному трагізму «Оплакуванні» Хусепе Рібери. Зображували Марію Магдалину на картинах, на яких намальовано Мадонну з немовлям, яка сидить на троні, по ліву та праву сторону котрого стоять святі. Отже, художники показували Марію Магдалину і як пристрасну вірянку, яка не сумнівається у вченні Христа, а не тільки в образі грішниці. Багато уславлених художників зображали Марію Магдалину в той момент, коли вона з покаянною молитвою звертається до Бога. Такою вона постає перед нами на полотнах Ель Греко і Хусепе Рібери, Караваджо і Жоржа де ля Тура тощо.

- На якій картині образ Марії Магдалини особисто Вам запам’ятався найвиразніше?

– Мабуть, це картина Жоржа де Латура «Марія Магдалина біля палаючої свічки» («Magdalen with the Smoking Flame»). Свічка тут постає як символи іншого світу. Марія вдивляється у неї, намагаючись відшукати щось невловиме. Череп на руках у Марії символізує те, наскільки смерть близько біля кожної людини. Поєднання кольорів у її одязі: білий – священний, чистий і непорочний і червоний – земний, гріховний, пристрасний демонструють те, що у кожній людині борються різні прагнення, відмінні одне від одного почуття. Ця картина – поєднання земного і небесного, вона демонструє, наскільки майстерно людина балансує між двома світами, якими близькими вони є до нас.

- Як щодо Євангелія від Марії: чи могло воно існувати?

- Як відомо, у 1896 р. на Каїрському ринку німецький вчений знайшов книгу із папірусу. Це було Євангеліє від Марії, яке теж вважають апокрифічним. Євангеліє від Марії оповідає про події, які трапились після страти Христа. Про те, як учні боялися виконувати Його волю – проповідувати – тому що їхнього лідера за це стратили. У цих писаннях Марія характеризувалася надзвичайною духовною зрілістю.

- Чи можна вважати образ Марії Магдалини справді феміністичним, чи може її роль як учениці Христа поставити під сумнів авторитетну християнську місію апостола Петра?

- У цьому якраз і прихована розгадка того: чому Марія Магдалина настільки суперечлива постать у Біблії. Її ім’я завжди достеменно було наголошеним. Вона яскрава особистість. Але занадто яскрава жінка для свого часу, коли влада чоловіків була беззаперечною та їхні рішення навіть не обговорювалися. Тому хіба могла жінка стати одним із символів християнства? Мабуть, ні. З історії Марії Магдалини ми бачимо, наскільки легко очорнити жінку-лідера. Незважаючи на те, що Католицька Церква оголосила Марію Магдалину святою, але вона залишилася святою, яка кається. Лише у 1969 році Католицька Церква визнала, що на Марію Магдалину звели наклеп, але й досі багато хто її вважає повією. Хоча, якщо відкинути усі стереотити, доведеться визнати, що вона все-таки була апостолом. І саме через мистецтво люди повинні побачити її різною, а головне – справді зрозуміти те, ким вона була. А вона була сильною і розумною жінкою, яка вірила у свого Спасителя.

Розмовляла Лідія Батіг

Довідка:

д-р Ребекка Берру Дейвіс була запрошена до України на запрошення Лекторію Жіночих студій Союзу українок Америки.

Фото:

1. www.scu.edu

2. en.wikipedia.org

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...