Є імена, які історія закарбовує назавжди, яких вивчатимуть наступні покоління українців. Сьогодні на устах у всіх – Перший Предстоятель Православної Церкви України митрополит Київський і Всія України Епіфаній (Сергій Думенко). Яким був шлях митрополита до Бога? Коли Сергій відчув покликання до монашества? Як це у 34 роки стати другою людиною в Церкві? «Духовність» коротко окреслює важливі та цікаві віхи з життя митрополита Епіфанія.

 Сергій Думенко народився 3 лютого 1979 року в селі Волково Іванівського району Одеської області. Проте він ріс та навчався у школі вже в селі Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області. Односельчани для «5 каналу» кажуть, що він «книжку не випускав з рук», у сільській школі вчився на відмінно.Шлях Митрополита Епіфанія до Бога – важкий і прокладений ним іще змалку. Він учився навіть по ночах і виріс без батька. Майбутній владика ніколи не сказав слово «тато», бо він його покинув, коли хлопчик іще був немовлям. А до церкви його вперше привела баба. Про це в інтерв’ю для ТСН розповіла мама предстоятеля ПЦУ Віра Богданюк. Вона працювала в колгоспі. Додому син приїжджає раз на рік. Мати називає його «владикою». Ще два молодших брати працюють у Києві на будівництві. Хати, в якій він виріс, немає – знищив паводок у 2008 році.

Мати з сином про батька не говорили, бо для обох це біль. Батько покинув її з немовлям на руках, коли Сергієві був 1 місяць. Мати зі своїми батьками виховувала сина. Удруге вийшла заміж, коли сину було 12 років, але він залишився жити з дідом і бабою, які ним дуже тішилися. Про Бога внукові вперше розповіла баба, вона й відвела його до церкви. Хрещена називає його «дитина-душа».

 У 1996 році Сергій закінчив місцеву школу та розпочав навчання в Київській духовній семінарії УПЦ КП. За три роки закінчив та продовжив навчання у Київській духовній академії. Кар’єра молодого богослова була успішною – у 24 роки став кандидатом богословських наук. У 2003 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Формування церковно-канонічних збірників у Донікейський період та їх характеристика».

Кілька років молодий богослов викладав у Рівненській духовній семінарії та працював секретарем митрополита Рівненського та Острозького УПЦ КП Даниїла, який помер 2005 року. Саме його майбутній предстоятель Церкви називав своїм «духовним наставником». Після смерті наставника він тимчасово перервав роботу на церковній ниві та продовжив навчання в Греції. В Афінському національному університеті вивчав філософію і оволодів грецькою мовою. В одному зі своїх інтерв’ю він зазначав, що на дозвіллі займається перекладами

У 2007 році Епіфаній повернувся до України та почав викладати у Київській православній богословській академії, став також завідувачем кафедри філології.

«Бажання стати ченцем з’явилося ще за часів навчання в семінарії. Було бажання, але й був страх. Я розумів, що прийняти сан – велика відповідальність», – розповідає Предстоятель Церкви. Все ж у грудні 2007 року у Михайлівському монастирі його постригли в чернецтво з іменем Епіфаній.

Уже 6 січня 2008 року патріарх Філарет висвятив його у сан єродиякона, 20 січня – єромонаха, а 20 березня – архимандрита. Тоді ж Епіфаній став секретарем патріарха Філарета.

У березні 2008 року Епіфаній став намісником Видубицького чоловічого монастиря міста Києва, а у травні – керівником у справах Київської єпархії.

За рік священний синод УПЦ КП обрав Епіфанія єпископом Вишгородським, а його архиєрейське висвячення (хіротонія) відбулась 15 листопада 2009 року.

У 31 рік (2010 року) Епіфаній став єпископом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським, а також ректором Київської богословської академії, а вже в січні 2012 року Філарет возвів його у сан архиєпископа. Того ж року він став доктором богословських наук та очолив синодальне управління у справах духовної освіти УПЦ КП.

У 34 роки митрополит, який усього за чотири роки до цього був висвячений на єпископа, став фактично другою людиною у Церкві. 28 червня 2013 року Епіфанія обрали намісником та місцеблюстителем патріарха Філарета на випадок його смерті чи хвороби. Знаходимо, що сам він наполягав, що намісник – це просто помічник, у якого немає жодних загальноцерковних повноважень, і він не мав жодних повноважень втручатись у життя інших єпархій. Епіфаній супроводжував Філарета на всіх важливих зустрічах.

«Рано чи пізно, але народ України матиме свою Помісну Православну Церкву, як має державу, президента, уряд, військо, гімн, герб, прапор… Це неминуче», – заявив у жовтні 2013 року тоді ще новообраний намісник патріарха Філарета Епіфаній. Сьогодні ж, після отримання Томосу, перший Предстоятель Православної Церкви України митрополит Київський і Всія України Епіфаній формує керівні органи, служби, які допомагатимуть йому і виконуватимуть обов’язки, котрі покладе на них священний синод і архиєрейський собор.

P.S. Щоцікаво, серед улюблених художніх творів Епіфанія – книга Генрика Сенкевича «Камо грядеши», а з видань Григорія Сковороди він черпає «багато християнської мудрості». Митрополит Епіфаній є членом Національної спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів.

 

Марта Більська

За матеріалами:

https://www.bbc.com/ukrainian/news-46557247

https://www.youtube.com/watch?v=hjm1uCBN0-U

https://www.youtube.com/watch?v=Ny-DPuGz7dY

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...