Продовжуємо вас знайомити з блаженними мучениками УГКЦ. Сьогодні розкажемо про священномученика Григорія Лакоту.

Життєві дати: 31.01.1883 р.

Риси характеру: господарський, наполегливий, рішучий, ретельний, розумний.

  1. 1. У 1903 році Григорій Лакота вступає до Львівської духовної семінарії. Три роки навчається у Львові, а четвертий, завершальний – у Перемишлі, де тоді був розташований богословський відділ семінарії.
  2. 2. 30 серпня 1908 року в Перемишлі відбулося рукоположення Григорія Лакоти на священика. Рік молодий священик був сотрудником парохії в с. Тростянець Немирівського деканату, однак Владика Чехович зауважив його ревне служіння і відкликав його до Перемишля. Там о. Григорій починає працю як особистий капелан Владики і вчитель релігії в українській гімназії.
  3. 1 квітня 1911 року Митрополит Андрей Шептицький своєю грамотою іменує о. Григорія Лакоту сотрудником парафії св. Варвари у Відні.
  4.  28 березня 1911 року Григорій Лакота отримує ступінь доктора богослов’я.
  5. 23 жовтня 1916 року повертається до семінарії заступником професора церковного права.

Про часи навчання згадує колишній семінарист:

«Я попросив Митрополита перенести мене до Львова, бо так буде мені легше. Однак митрополит (Андрей) Шептицький мене не прийняв, кажучи, що є така домова, що хто з якої єпархії походить, то там студіює, і так я продовжував навчання в Перемишлі. З Кошелева 1920 р. я йшов до Перемишля […]. Я пішов до ректора Лакоти, а він сказав мені другий раз здавати іспити. Але казав, що не тепер, бо потрібно комісію. Так то я ще вернув додому. Але коли повернувся до Перемишля, вже не питали за іспити і прийняли мене на 3-ій рік. Початково не було в Перемишлі професорів і виклади не почались, як належало. Вчив передусім сам (о. Григорій) Лакота, який викладав кілька предметів, а з того, що пам’ятаю – викладав історію, право(розмови о. Бориса Балика ЧСВВ з о. Василем Гриником від дня 23.09.1976 р., що зберігаються у Василіанському архіві у Варшаві, доповнення та уточнення зроблені рукою редактора, о. Ігоря Гарасима, ЧСВВ, Варшава ).

Ситуація у Перемишлі та в Духовній семінарії на той час справді була непростою. Вона була заснована у 1845-му році та мала лише богословський відділ для студентів четвертого курсу, які три роки навчалися у Львові, а закінчували студії в Перемишлі. Працювало тільки дві кафедри – церковно-слов’янської мови та богословсько-пастирської діяльності.

  1. Преосвященний Йосафат Коциловський, якого Папа Бенедикт XV номінував на єпископа Перимисько-Самбірської єпархії 1 листопада 1916 року, мав на меті поставити освіту в семінарії на високий науковий рівень. О. д-р Григорій Лакота, що мав ґрунтовну богословську підготовку, якнайкраще відповідав цим вимогам.
  2. Дбаючи про розбудову семінарії, Владика Йосафат у 1921 році отримає будинок, хоч і новий, але з пошкодженнями, яких зазнав під час воєнних подій. Ректор Лакота виявив себе ще й ретельним господарем, за нетривалий час йому вдалося відновити будинок і розпочати навчальний процес, поставивши його на якісно вищий рівень. Новий навчальний рік розпочали у новому приміщенні, і кількість студентів у ці роки перевищувала 100 осіб.
  3. У 1923 році заслуги невтомного сіяча і трудівника «Христового виноградника» високо оцінив Апостольський Престіл, він став шамбеланом Його Святості Папи Пія XI. Преосвященний Йосафат Коциловський іменує о. Григорія Лакоту Митратом-Архипресвітером Греко-Католицької Церкви у Перемишлі, а згодом надає йому посаду генерального вікарія.
  4. 10 лютого 1926 року Папа Пій ХІ номінував о. д-ра Григорія Лакоту Єпископом Данійським. 3 травня 1926 року відбулася урочиста Архиєрейська Літургія з хіротонією номінанта в соборі Святого Івана Хрестителя у Перемишлі.
  5. У Львові є храмі блаженного священномученика Григорія (Лакоти) у день його переходу до вічності. Храм розташований за адресою вул. Демнянська, 10 Б, і належить до парохії Успення Пресвятої Богородиці Сихівського протопресвітерату. Адміністратор храму – о. Роман Стефанів.

За матеріалами: http://ugcc.lviv.ua

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...