Василій — божественний ум,

Григорій — божественний голос,

Іван — прегарний світильник.

Стихар вечірний

(12 лютого - Собор трьох святителів: Василія Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова)

Василій Великий, Григорій Богослов(обидва з Каппадокії) й Іван Золотоустий (з Антіохії) жили та служили в IV cторіччі. Тогочасній Церкві бракувало пастирів, порядку та чітких догматичних меж. Її точили єресі, часто вигідні імператорам. Трьох святителів поєднали не лише важкі часи… А що ще?

 1. Батьківське благословення:

  • бабуся Василя Великого (Мокрина), його батьки (Василій та Емілія), брати (Григорій Нисський, Петро Севастійський), сестра (Мокрина) були святими;
  • батько Григорія Богослова (також Григорій) був єпископом у Назіянзі, а мати (Нонна) проголошена святою. Ще до народження Григорія батьки посвятили сина Богові;
  • батьки Івана Золотоустого були християнами. Мати Анфуса прищепила синові палку любов до Біблії.

2. «Жертва як мова любові» (Василій Великий):

  • св. Василь, народившись у заможній та інтелігентній родині, роздав майно вбогим. Він був людиною посту: «Даниїл коли не їв три дні хліба й не пив води, вкинутий до ями, навчив постити навіть левів. Вони не важилися встромити в нього свої зуби, неначе б він був із каменю. Так то піст, наче твердий залізний панцир, охоронив тіло мужа й зробив його непереможним для левів»;
  • св. Григорій, отримавши, як і Василь, якісну освіту, яка відкривала перед юнаками колосальну кар’єрну перспективу, став подвижником: ходив босоніж, мав тільки єдиний одяг, спав на землі, їв лише хліб і овочі;
  • св. Іван, успішний молодий адвокат, зрікся майна та високих чинів заради Бога.

3. «Любов до ближніх як міра любові Божої» (Василій Великий):

  • для св. Василія ціллю монашого життя було не лише власне спасіння, а й ближніх: «заради кого хочеш жити, за тих і померти не бійся». Для бідних, немічних, сиріт і вдовиць він збудував великі добродійні заклади, названі «Василіядами»;
  • св. Григорій завжди говорив про людину з великою повагою та любов’ю, вірячи у високе призначення людини:«таємниця спасіння для тих, хто бажає, а не для примушуваних»;
  • св. Іван, будучи неодмінним місіонером й адвокатом, завжди пам’ятав про людей поза стінами храму: дбав про знедолених, а «великих світу» закликав жити заповідями Божими.

4. Відвага – «усе страшне у світі я відкидаю», «не боюся смерті, не бажаю жити» (І. Золотоустий):

  • запеклому аріанинові Модестові (префектові Преторії), який погрожував Василію смертельними муками, святий відповів: «Грози мені чим іншим, бо ніяка з тих кар мене не зворушує»;
  • св. Григорій на прохання покійного Василія Великого завзято боровся з єрессю (заперечення Святого Духа як Бога) в Константинополі. До Григорія підсилали вбивць, кидали в нього каміння, очорнювали, але це його не лякало;
  • св. Іван був єпископом протягом 9-ти років, з них 3 – у вигнанні. Продав з патріарших покоїв усе коштовне, за що збудував дві лікарні, а решту роздав знедоленим. Він безкомпромісно викривав злодіяння імператора та керівників Візантії. За це його арештували. Через підірване здоров’я святий помер у засланні у важких фізичних муках.

5. Не скупилися силами для Бога та людей:

  • «Василій не належав до тих, що роблять що-небудь наполовину. Коли він віддався Богові, то зробив це цілковито» (Ф. Фаррар);
  • св. Григорій, пізнавши й полюбивши Святого Духа, дуже прямо й наполегливо звіщав, що Святий Дух – Бог, чого б це йому не коштувало;
  • св. Іван: «проповідування робить мене здоровим. Як тільки починаю проповідувати, то зникає всяка втома».
  1. З пристрасті до Бога безпристрасні до світу.
  • будь-яку світську пристрасть св. Василій відкидав як «пияцтво душі», що «заколочує ум»: «смуток – і він пияцтво, бо забиває розум! Ще інше пияцтво – це страх, коли він є там, де не повинен бути!»;
  • красномовний св. Григорій часом дотримувався обітниці мовчання, щоб і зі служіння не робити пристрасті. Єдина його жага – Бог: «тоді заспівають лебеді, коли замовкнуть ґави»;
  • св. Іван неустанно дбав про те, щоб «зробити самого себе гуслами» для Бога – «налаштувати своє тіло згідно з душею».

7. Вічні та вірні учні:

  • cв. Григорій про себе та св. Василя: «ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи на науку»;
  • св. Іван: «Святе Писання – мій жезл, це – моя опора, це – моя безтурботна пристань».

8. Талант як можливість звіщати Славу Божу. Троє були блискучими й успішними риторами, колоритними постатями. Але зуміли стати прозорими, щоб у їхньому житті проявилася Божа благодать: «Святе Письмо не прагне до краси слів або їх поєднання, воно має в собі Божественну благодать, яка повідомляє блиск і красу словам його» (Іван Золотоустий).

9. Щоденна молитва як досвід Божої любові: «для Бога Церква миліша за небо. Він не прийняв небесне тіло, а прийняв плоть Церкви» (Іван Золотоустий).

10. Власне безсилля як простір для Господньої сили: «наше багатство, і скарб, і джерело вічного життя – це домобудівництво Спасителя. Саме про нього ми хочемо говорити і поспішаємо проповідувати, однак розтлумачити його належно ми не маємо сили. Переживаючи від бажання й усвідомлюючи своє безсилля, ми звертаємося, мов до якоїсь рятівної пристані, до пророчого слова» (Іван Золотоустий).

 

 Катерина Воїнська

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...