Продовження матеріалу, опублікованого в попередньому номері.

Несла надію у морок ночі

«А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло... І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали... І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус... Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раввуні! цебто: Учителю мій! Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...» (Ів. 20, 11–18).

 Марія Магдалина залишилася біля гробу просто чекати. Без надії. Можливо, вона хотіла проявити свою відданість, бути близько біля Нього. Оніміла, коли побачила там двох чоловіків, одягнених у білі одежі. «Жінко, чому ти плачеш? – запитали вони. «Забрали мого Господа, і не знаю, що з Ним зробили», – обережно відповіла жінка. Потім побачила вона садівника і попросила у нього тіло померлого. Але це був Він, Учитель, Месія і Спаситель. Син Божий живий!

У цьому фрагменті Євангелія від Йоана Марія Магдалина постає перед нами як перший свідок воскресіння Христа. На світанку вона приходить до гробу і плаче, не стримує свій біль. Плаче через несправедливість, біль, жорстокість і знущання над Богом. Вона впізнала Ісуса тільки тоді, коли звернувся до неї на ім’я: «Маріє». Її серце від хвилювання ледь не вистрибує з грудей, адже бачила перед собою свого Господа. Марія плаче, і Ісус не є байдужим до її страждань, а, отже, не є байдужим і до наших. Тож вона подалася проповідувати добру новину, як це доручив їй Христос. Елін Ландон пише, що завдання цієї жінки – нести надію туди, де її вже немає, осяяти морок, у якому вже протягом трьох днів перебували учні. Це біблійний образ того, що нас, усіх жінок, теж покликано бути свідками воскресіння Христа та проповідувати цю новину. Насамперед ми повинні принести її своїй родині, нашим дітям. Марія Магдалина – це була та особа, яка серед мороку ночі принесла надію.

Коли Марія Магдалина після величезної болісної події в житті – смерті Вчителя – приходить до Його гробниці і там плаче, то ангели запитують її: «Жінко, чого плачеш?». Також перші слова Воскреслого Ісуса до неї: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» (Ів. 20, 1315). Домініканець о. Миколай Лучок пише, що те запрошення до довіри та відкритості, яке Бог промовляє в Едемському саду до Адама і Єви, Воскреслий Ісус повторює до своєї учениці: «Чого плачеш? Можеш мені довіряти і розповісти про те, що тебе болить». Ісус хоче дати їй підтримку та відповісти на її внутрішнє запитання: як їй далі жити, що робити?

 Перший свідок Воскресіння Христа

Роберт Стренд пише, що Він міг з’явитися перед Іродом, Понтієм або первосвящеником у Святині. Він міг спочатку об’явитися своїм учням. А Христос об’явився жінці, свідчення якої в ті часи не мало жодної цінності, «жінці, яку любов штовхнула під сам хрест, а потім і до гробу, жінці, з якої Він вигнав сім демонів і яка тепер була цілком здорова, мала намір любити Його і служити довіку». Справді, це велика честь – бути першою особою, яка побачила Христа після Воскресіння. Неймовірний наш Бог: народився в убогій родині, після народження явився пастухам, а після воскресіння – звичайній жінці. Якщо така особа, як Марія Магдалина, могла стати свідком Христа, то ми також можемо ними бути.

 Відчути радість Магдалини

Чого вчить нас історія Марії? За словами Роберта Стренда, Ісус знав про неї все – її минуле, теперішнє і великий потенціал, який вона мала в собі після звільнення від демонів. Марія Магдалина стала Його ученицею і разом з Ним терпіла страждання останніх днів життя. Ісус знає абсолютно все і про наше життя. Коли наше життя видається порожнім, коли зникає надія – Він є. Сьогодні Він кличе на ім’я нас усіх. Результат зустрічі з Ним – це та радість, яку відчувала Магдалина.

«Історія Марії Магдалини також показує нам, що Бог може зробити з людським життям. Марія очистилася і звільнилася з полону зла. Її мучили демони, а коли Христос звільнив її, вона стала Його вірною ученицею. Те саме може статися і з кожним із нас. Лише погляньмо на те, що вона була в стані зробити для Ісуса та Божого Царства. Її життя було наповнене жертовністю, самопосвятою та турботою про інших. Марія Магдалина цінувала те, що для неї зробив Ісус, а її вдячність переродилася у конкретні вчинки», пише автор у книзі «Готові на все: Жінки Нового Завіту». Роберт Стренд називає нашу героїню «готовою на все, щоби бути вільною».

У молитві до святої Марії Магдалини називаємо її «предивним взорем покути й погорди світом». З Євангелія Христового вона вибрала найкращу частку, оплакавши гріхи, покинула порожність світу і полюбила найвище добро, свого Бога. У стопах Христа віднайшла істинну втіху. Тож просімо святу Марію Магдалину допомогти й нам відкинути спокуси світу, оплакати перед Христом свої гріхи і неустанно перебувати в Його любові.

Читаємо про Марію Магдалину: Мт. 27, 5561; 28,1; Мр. 15, 4047; 16, 119; Лк. 8, 2; 24, 110; Ів. 19, 25; 20, 118.

 

Марта Більська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...