Ще на початку лютого цього року весь світ сколихнула незвична новина – Папа Бенедикт XVI зрікається престолу. Це чи не вперше за 600 останніх років, адже попередньо Папа Римський Григорій XII оголошував про своє добровільне зречення ще в 1415 році.

Загалом із дня обрання Папа Бенедикт XVI керував Вселенською Церквою 7 років, 10 місяців і 9 днів. За цей час у нього з'явилося багато прихильників, та й противників не бракувало, адже у багатьох питаннях віри Папа показував себе консерватором. А в сучасному світі такий підхід дуже часто не влаштовував громадськість.

А ще 19 квітня 2005 року, менше ніж через 24 години від початку найчисленнішого в історії Вселенської Церкви конклаву, Йозефа Ратцінґера обрали 264-м наступником св. Петра, який узяв ім’я Бенедикт XVI. Про обрання Папи проголосив з балкону кардинал-протодиякон, чилієць, Медіна Естевес.

Чи не одразу ж після обрання Папа розпочав діяльність. Перш за все він особисто відправляє богослужіння, зустрічі та аудієнції. Уже з грудня цього ж року Бенедикт XVI відновлює всі літургійні обов’язки Папи Римського як на період Адвенту і Різдва, так і в період Пасхального Тридення.

Спостерігаючи за життям Папи, можна із впевненістю сказати, що не бракувало теплих зустрічей із вірними як у Римі, так і всьому світі. Як зазначає радіо «Ватикан», Бенедикт XVI мав непросте служіння, яке неодноразово супроводжувалося найрізноманітнішими непорозуміннями, перекрученням його слів, відвертими атаками та провокаціями щодо його особи. Попри те варто усвідомлювати, що насправді вони спричинені неприйняттям тих вічних цінностей, які Папа проголошував. Чи не найбільший наголос у своїх діях як Вселенського Архиєрея Бенедикт XVI робив на стосунках людини з Богом, об’явленим у Христі Ісусі.

Як наголошує радіо «Ватикан», Бенедикт XVI переконливо проповідує дві речі: що Бог є Любов’ю і що Бог є Істиною. І саме це друге ствердження викликає неабиякий спротив, адже сучасний світ готовий погодитися на те, що християнство проповідує правди, подані як любов, але не готове прийняти ту любов, яка шанує істину.

За час свого папського служіння Бенедикт XVI доклав чимало зусиль для екуменічної діяльності. Будучи вихідцем із протестантської Німеччини, він став першим в історії Папою, який відвідав августинський монастир в Ерфурці, де колись жив Мартін Лютер.

На думку Папи, справжній екуменічний шлях не може бути можливим, якщо не брати до уваги кризу віри. На цей беззаперечний факт він звернув увагу, приймаючи у четвер, 15 листопада 2012 р., учасників Пленарної зустрічі Папської Ради сприяння єдності християн.

За словами Папи, не потрібно забувати, що метою екуменізму є видима єдність між розділеними християнами. Проте її неможливо осягти лише людськими зусиллями.

«Ми повинні докладати всі свої зусилля для цього, – пояснив він, – але мусимо визнати, що в остаточному аналізі, ця єдність є Божим даром і може прийти виключно від Отця через Сина, тому що Церква є Його Церквою», – пише CREDO. Саме з цього контексту наголошено і на важливості молитви за єдність.

Отже, за вісім років своєї служби Папа прагнув поглибити діалог із представниками інших християнських конфесій. Зокрема, під час візиту до Стамбула Бенедикт XVI зустрічався з екуменічним Патріархом Варфоломієм І, а потім неодноразово приймав його в Римі, розвивав динамічніші взаємини з Російською Православною Церквою.

Незважаючи на труднощі та непорозуміння, Папа робив кроки до мирних діалогів з іншими релігіями. І навіть після негативної реакції мусульман, яка виникла під час лекції в Регенсбургському університеті у вересні 2006 р., Папа зумів пояснити свої добрі наміри. У відповідь 38 релігійних ісламських лідерів, кількість яких потім зросла до 216, підписали відкритий лист до Папи, в якому висловили своє прагнення сприяти добрим взаєминам між християнами і мусульманами. Щоб підтвердити взаємність, Бенедикт XVI зробив візит до знаменитої Блакитної мечеті у Стамбулі.

Не менше зроблено для розвитку діалогу з юдаїзмом, адже саме Папа Бенедикт XVI став першим в історії, який відвідав синагогу в Німеччині.

Під час останньої аудієнції Папа Бенедикт XVI підсумував своє життя під час понтифікату та знову ж таки подякував усім за спільне співслужіння:

«…Це була частина шляху Церкви, що мала хвилини радості і світла, але також і нелегкі моменти; я відчував себе як святий Петро з Апостолами в човні на Галилейському озері: Господь дарував мені багато днів сонця та свіжого вітерцю, днів, коли риболовля була щедрою; були також і моменти, коли води були бурхливими і вітер – супротивним, і як протягом усієї історії Церкви, здавалось, що Господь спить. Але я завжди знав, що в цьому човні є Господь і я завжди знав, що човен не є моїм, не є нашим, але Його. І Господь не дозволить, щоб він затонув; це Він його провадить, очевидно, також і через людей, яких Він вибрав, бо так цього бажав. Такою була і є впевненість, якої ніщо не може затьмарити».

Уже з 28 лютого о 20.00 за римським часом закінчився понтифікат Папи Бенедикта XVI. Він уже не має жодних адміністративних чи офіційних обов’язків. Як повідомив на брифінгу о. Федеріко Ломбарді, його називатимуть почесним папою (вислужений Римський Архиєрей). Він також збереже за собою папське ім’я Бенедикт XVI і до нього й надалі звертатимуться «Ваша Святосте». Наостанок Папа сказав такі слова:

«Дякую всім і кожному також за пошану та зрозуміння, з якими ви зустріли це настільки важливе рішення. Я й надалі супроводжуватиму шлях Церкви молитвами та роздумами, з такою самою посвятою Господеві та Його Обручниці, з якою я старався дотепер переживати кожен день і з якими бажав би жити завжди».

 

Довідка:

Йозеф Ратцінгер народився 16 квітня 1927 року в маленькому баварському містечку Марктл-ам-Інн в родині офіцера поліції. Після семінарійного вишколу, 29 червня 1951 року, мюнхенський кардинал Фаульхабер уділив молодому Ратцінґеру священичі свячення. Після захисту докторської дисертації, з 1959 року Йозеф Ратцінгер розпочинає викладацьку діяльність на кафедрі теології Боннського університету, а з 1966 року стає головним експертом у питаннях догматичної теології в Тюбінгенському університеті.

Брав участь у ІІ Ватиканському соборі як радник-богослов кардинала Йозефа Фринґуса. У 1972 році професор Ратцінгер разом з іншими видатними теологами свого часу заснував богословський журнал Communio. У березні 1977 року був висвячений на архиєпископа Мюнхена та Фрайзінга; а у червні того самого року Папа Павло VI підніс його до кардинальської гідності. У 1981 році Папа Йоан Павло ІІ призначив кардинала Ратцінгера префектом Конгрегації Віровчення, яку він очолював до моменту його обрання на Петровий Престол 19 квітня 2005 року.

Оголосивши про своє зречення, Папа сказав, що проводитиме час у молитвах за Церкву. Його старший брат, монсеньйор Ґеорґ Ратцінґер, також повідомив, що Бенедикт охоче даватиме поради своєму наступникові, якщо в цьому буде потреба. У планах також писання текстів і навчання (за матеріалами радіо «Ватикан»).

 

Вікторія Дворянин

Фото: 1. kratko-news.com

  1. 1. http://cit.ua/

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...