Що ми знаємо про Леся Курбаса? Перша асоціація, що спадає на думку – театр…  Так, це талановитий український режисер та актор, драматург і публіцист, перекладач. 79 років уже немає серед нас людини, що стала реформатором українського театру. В честь цього митця культури названо Львівський академічний театр, у різних містах – встановлені пам’ятники та меморіальні дошки… Він створив свій театр “Березіль”, відомий сьогодні на весь світ.

Наслідуючи батьків

Лесь Курбас походить з родини акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів. Народився 25 лютого 1887 року у місті Самборі, що на Львівщині (тоді в Австро-Угорщині). Батьки – мандрівні актори. Дід Леся був священиком. Свого часу не благословив сина Степана на акторство, вважаючи це не доброю професією.

Однак, батько Леся Курбаса не зрадив свого покликання і “не розлучився” зі сценою. Раннє дитинство Лесь мандрував з театром батьків. Опісля жив у селі Старий Скалат Підволочиського району у діда Пилипа Курбаса, що на той час був настоятелем місцевої церкви. За роки, проведені там, втратив молодших братів, батька, дідуся та бабусю, а згодом і сестру. За настановами дядька Романа успішно вступає у Тернопільську українську гімназію і відразу записується до аматорського гуртка. Наступний етап у житті – філософський факультет Віденського університету. Через смерть батька переводиться до Львівського університету, щоб бути ближче до матері. В університеті відвідує драматичну школу вільного слухача при Віденській консерваторії.

З 1912 по 1913 роки працює у театрі “Руська бесіда”. У цей час 26-річний Лесь захопливо грає на одній сцені з талановитою акторкою Катериною Рубчаковою, у яку закохується, хоча вона була заміжня і мала дітей. Навіть освічується їй, але актриса лише розсміялася йому в лице. Такий вчинок актриси підштовхнув митця до необдуманого кроку – з розпачу вистрелив собі у груди. На щастя, куля пройшла біля серця, – лікарі врятували Леся, і та куля так і залишилась у його тілі. 

На театральній ниві

Лесь Курбас справді був неабиякою людиною, і слід зазначити не тільки добрим актором, але й організатором. У нього було чимало нових ідей, і він не боявся втілювати їх у життя, на сцені. Відтак, Лесь, будучи галичанином, хотів увірватися в акторський світ Наддніпрянської тоді України. 1916 року перед ним відчинилися двері театру Миколи Садовського. Його талант приваблює інших акторів, і Лесь Курбас пробує себе у ролі режисера. Він організовує студії для молодих акторів і згодом завдяки його старанням постає “Молодий театр”. Він орендує приміщення, де почергово разом з театром займалася танцювальна студія Михайла Мордніка. Саме там він знайомиться зі своєю дружиною Валентиною Чистяковою, якій усього було 18 років. Лесь запропонував стати їй актрисою театру, а згодом вони одружилися. Валентина Чистякова стала провідною українською актрисою завдяки “школі” Леся Курбаса. Її любили і нею зачаровувались зі сцени. Разом вони прожили 15 щасливих років...

Лесь Курбас – реформатор театру

Філософія, яку він вкладає у театр, відрізняється від тогочасної – етнографічної. Він вводить український театр у західноєвропейську культуру. Вистави Курбаса не завжди розуміли, бо вони випереджали свій час.

Влітку 1920 року Лесь Курбас сформував трупу – Київський академічний театр – з кращих своїх акторів і всі почули про “Кийдрамте”... Це мандрівний театр, що гастролював містечками і містами Київщини.   

Переломним моментом у житті Леся Курбаса стає момент створення театру “Березіль” (м. Київ). Він і його актори вражають глядачів та критиків філософським змістом, складністю, переконливістю своїх постановок. У цьому мистецькому об’єднанні гуртуються актори, режисери, драматурги, письменники, композитори, філософи. У самому Києві започатковано тільки п’ять їхніх театральних майстерень. Восени 1926 року Лесь Курбас з театром переїхав до тодішньої столиці – Харкова. Але ще в Києві Лесь розпочинає співпрацювати з відомим Миколою Кулішем як драматургом. Актори театру грають п’єси Миколи Куліша, і цей тандем сприяв модернізації українського театру.

“Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне – тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати” – вважав Лесь Курбас.

“Розстріляне відродження”

Щоразу творчість Леся Курбаса підпадала під жорстку критику через невідповідність стандартів “пролетарського мистецтва”. У пресі починаються справжні гоніння та цькування, а театр Курбаса називають “шкідницькою організацією”. Його звільнять з посади керівника “Березіль”. Він їде у Москву, де грає у Московському державному єврейському театрі на Малій Бронні. Але це його не рятує від хвилі арештів, яка поглинула українських митців. Леся Курбаса заарештували 26 грудня 1933 року. 1934 року засуджено до 5 років ув’язнення і вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу гору, а потім на Соловки. І навіть на засланні Курбас ставить п’єси “Інтервенцію” Л. Славіна та “Смерть Тарєлкіна” Сухово-Кобиліна, репетирує з драматургом М. Ірчаном та чеським композитором Урбаником сатиричну оперету “Сон на Вянь-Губі”, де Курбас у ролі, якому постійно заважають, дратують, відбирають інструмент, заламують руки, але він вперто продовжує...  Виставу, звісно, заборонили. А ініціаторів вислали на Соловки..

В урочищі Сандормох у Карелії 3 листопада 1937 року Леся Курбаса розстріляли. Наступного дня на тому ж місці до дня двадцятої річниці Жовтневої революції розстрілюють 1111 етапованих у Соловецькому таборі особливого призначення. Серед яких – Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Микола Куліш, Павло Филипович, Марко Вороний, Валер’ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Михайло Яловий, Олекса Слісаренко, Антон Крушельницький, Матвій Яворський, Володимир Чехівський... У таборі смерті репресивна машина знищила духовно-культурну еліту України. 

Не стало високого, стрункого, красивого з м’яким баритоном талановитого актора та режисера, який міг ще багато чого здійснити у культурному вимірі тодішньої України. Колеги та друзі відзначали його ерудованість, чуйність та лагідність, любов гарно та зі смаком вдягатися. Про що можемо пересвідчитися, переглядаючи світлини, що нам залишила історія.

Через 20 років Леся Курбаса посмертно реабілітували. 

Олеся Барчук

Фото: 1.www.school-library.com.ua

2. uk.wikipedia.org

3. http://versii.cv.ua/

4. http://territoryterror.org.ua/

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...