Пропонуємо десять найцікавіших фактів із життя священномученика Василя-Всеволода Величковського.

Продовження матеріалу, опублікованого в попередньому номері.

6. Молодий семінарист Василь дуже хотів у ранньому віці вступити до священичого стану. Для цього він доклав немало зусиль, ще будучи дияконом, він написав подання до апостольської столиці з проханням про диспензу і дуже швидко її отримав. Ось як він згадує про цей благодатний час: «Знова радісний день, 9 жовтня, 1925 року – на свято Представлення Івана Богослова, в якому я, маючи 22 роки, одержав велику Тайну священства з рук владики Йосифа Боцяна, Луцького єпископа, великого праведника, що одержав своє єпископство від Митрополита Андрея на висилці, в Росії, здається в Суздалі»[1]. Хоча є згадка в оригіналі споминів написано, що це відбулося 15 липня 1925 року, але згідно з даними Риму в Генеральному Курії ЧНІ, Василь Величковський отримав свячення 9 жовтня 1925 року.

Святий дон Боско, свята Тереза від Дитятка Ісуса, святий Хосемарія Ескріва… Думаю, не раз ви чули про цих святих, мучеників-ісповідників. Кожен з нас час до часу звертається до них, особливо в певних життєвих потребах чи труднощах.

Але звернімо увагу: що їх всіх об’єднує? Правильно, вони не українці.

Погодьтесь, серед «наших» – є багато таких, які також можуть допомогти вислухати знайти загублене, випросити щасливої дороги, здоров’я чи доброго чоловіка. Просто ми не завжди про них знаємо. «Знай наших!» – таким заголовком назвемо цей проект, який започатковуємо у рубриці «Постаті».

У кожному номері розповідатимемо про одного з 26 мучеників УГКЦ, які загинули як мученики за віру протягом минулого століття. Як подає «Вікіпедія», 24 квітня у присутності Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декретів мучеництва, героїчних чеснот та чуд 26 слуг Божих Української Греко-Католицької Церкви.

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 року у м. Львові під час літургії візантійського обряду за участі Івана Павла ІІ.

Розпочнемо естафету з блаженного священномученика Василія Величковського.

Василій — божественний ум,

Григорій — божественний голос,

Іван — прегарний світильник.

Стихар вечірний

(12 лютого - Собор трьох святителів: Василія Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова)

Василій Великий, Григорій Богослов(обидва з Каппадокії) й Іван Золотоустий (з Антіохії) жили та служили в IV cторіччі. Тогочасній Церкві бракувало пастирів, порядку та чітких догматичних меж. Її точили єресі, часто вигідні імператорам. Трьох святителів поєднали не лише важкі часи… А що ще?

Продовження матеріалу, опублікованого в попередньому номері.

Несла надію у морок ночі

«А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло... І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали... І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус... Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раввуні! цебто: Учителю мій! Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...» (Ів. 20, 11–18).

Історія часто згадує Марію як грішницю, таку, що була під владою демонів. «Духовність» запрошує вас у світ жінки, яка була першим свідком воскресіння Христа, несла надію у морок, у якому вже протягом трьох днів перебували учні. Любов штовхнула Магдалину під сам хрест, а потім і до гробу. Оплакавши гріхи, Марія покинула порожність світу і полюбила найвище добро, свого Бога. У стіп Христа віднайшла істинну втіху і проповідувала Добру Новину, підбадьорюючи і сповняючи надією все людство до сьогодні.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...