Під хвилю мучеництва за Христа потрапили тисячі священиків, сотні тисяч вірян. Так гідно прийняв муки за свою католицьку віру о. Микола Конрад (1876–1941). Богослов, успішний професор й публіцист, філософ, суспільний ідеолог, духовний опікун молоді, провідник львівського студентства, страдчанський парох зазнав мучеництва, гідно виконуючи священичий обов’язок.

Микола Конрад народився 16 травня 1876 року в містечку Струсові (нині село, Теребовлянський район Тернопільської області) у сім’ї різьбяра. Батьки віддали дитину до школи отців салезіан, а ті скерували до Рима на студії у Колегію Propaganda DeiFide (Колегія поширення віри) як одного із найздібніших учнів.

У січневому номері продовжуємо знайомити вас із блаженними новомучениками УГКЦ. На черзі – блаженний священомученик Леонід Фьодоров.

Як зазначено в журналі «Християнин і світ», на плечі Фьодорова припала левова частка розбудови Греко-Католицької Церкви в Росії, адже йому вдавалося притягувати і примирювати протилежні полюси богословів Заходу та Сходу. «Хоча, як він сам казав, його справжнім покликом ще з дитинства було чернецтво, він мусив працювати “в миру” задля єдності Церкви».

Життєві дати: 4 листопада 1879 року – 7 березня 1935 року.

Риси характеру: рішучий, спокійний, вимогливий.

  1. 1. Леонід Фьодоров народився 4 листопада 1879 році в Петербурзі у православній родині, але став католицьким священиком.

Українська співачка і скрипалька, лауреат Гран-прі першого Міжнародного конкурсу українського романсу ім. Квітки Цісик Оксана Муха заспівала у святковому концерті «Лови хвилю» під час 11 Екуменічного соціального тижня у Львові.

Ми вирішили скористатись нагодою і розпитали пані Оксану про її стосунки з Богом, покликання і працю.

–  Як Ви, пані Оксано, виражаєте свою віру в Бога? Як віра впливає на Вашу творчість?

–  Бог – це любов. Якщо людина любить, вона є з Богом. Відповідно в моєму житті все так і є: я люблю своїх батьків, близьких мені людей, друзів. Я намагаюся ніколи нікому не зробити боляче. Любов керує в цьому світі, якщо ти, звичайно, відчуваєш її (усміхається).

У п’ятницю, 5 жовтня, в межах ХІ Екуменічного соціального тижня у Львові відбулася презентація українського перекладу книжки професора, священика-єзуїта Клауса Шатца “Загальні собори – віхи історії Церкви”.

Ця книга постала з викладів автора у Вищій філософсько-богословській школі св. Георгія у Франкфурті-на Майні, і її можна використовувати як навчальний посібник. Вона адресована насамперед студентам, але буде цікавою також для істориків, богословів і всіх, хто хоче пізнати церковну історію.

З нагоди того, що на презентації був присутній сам автор, ми вирішили взяти у нього коротке інтерв’ю.

Чи бачили, як шуліка падає каменем на здобич? Як моторошно вищить, дубасить крилатими кулаками, рве гачкуватим дзьобищем? Цей образ завжди переді мною, коли відкриваю для себе «книгу буття мучеників ХХ ст.». Найбільше вражає в цих історіях контрастний промінь світла, який розриває темряву ненависті. Непохитний, недоторканний промінь, у сяйві якого мучеництво виявляється тунелем – дорогою справжнього Виходу. Дорогою входу в Царство Боже. Маємо привілей торкнутися життя Симеона Лукача – тихого та горливого. Його щосили душила радянська шуліка, але подиху свободи відібрати у владики не змогла.

Симеон – сьома дитина в десятидітній сім’ї вчителя-дяка Михайла Лукача й Анни Репенюк. Народився 7 липня 1893 року в прикарпатському селі Старуня. Змалечку відзначався ретельністю, оригінальним мисленням, неабиякою пам’яттю. Після закінчення Коломийської гімназії, навчання в якій оплатив самотужки завдяки репетиторству, вступив до Івано-Франківської духовної семінарії. 1913 року став священиком. Протягом 1920–1945 років Симеон Лукач вправно викладав моральне богослів’я в семінарії. Він був єдиним у викладацькому складі, який не мав дисертації. Але його хист і розум не потребували підтвердження титулами. Отця позаочі називали «магістром моральності».

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...