Грудень – це місяць, який для мене означає одразу дві речі: початок зими та початок святкового періоду. Ну якщо перше не завжди справджується, бо справжня зима приходить, коли їй захочеться, а от щодо свят – то це інша річ, уже з 1 грудня у день пам’яті святого мученика Романа різноманітні гуляння розпочинаються, а лише в січні на Хрещення Христове у Йордані завершуються. Усе як у приказці.

У цей зимово-святковий період маємо одне з доволі суперечливих свят св. всехвального ап. Андрея Первозванного. Суперечливе, тому що передає дві традиції: християнську та язичницьку (вечорниці та гадання), подібно як напередодні свята Різдва пророка та предтечі Господнього Івана Хрестителя (у народі Івана Купала).

Є й інші свята, що можуть мати різноманітні поєднання, бо так уже склалося, що впроваджувалася християнська віра в часи язичництва у Київські Русі і для легшого переходу на нову віру свята накладалися одні на одні. Однак свята Церква закликає нас дотримуватися християнських святкувань і не піддаватися на манівці старих язичницьких культів та забобонів.

«Святий Андрей Первозванний походив з міста Витсаїди, займався рибальством разом із братом Петром. Був учнем св. Івана Хрестителя. Після першої зустрічі з Ісусом він одразу ж привів до Спасителя свого брата Петра. У Євангелії читаємо, що Ісус «побачив двох братів і мовив до них: “Ідіть за Мною, Я вас зроблю рибалками людей!” Ті негайно кинули сіті й пішли за Ним» (Мт. 4, 18–20). Відтоді апостоли Андрей і Петро стали вірними послідовниками свого Божественного Учителя» – зазначає Християнський календар.

Вважається, що саме апостол Андрій Первозванний і приніс на наші землі Христову науку та Євангеліє. Хоча чітких історичних даних про це немає, є лише кілька оповідань, що вказують нібито він проповідував християнство людям, які жили над Чорним морем. Свою апостольську працю апостол закінчив мученицькою смертю в місті Патраї на Кавказі, поблизу Тмутороканя.

Помер Андрей на скісному хресті, який двома поперечинами впирався в землю і якого сьогодні називаємо «андреївським».

Тож 13 грудня пригадуємо собі діяння св. Апостола Андрія. А впродовж усього першого місяця зими насолоджуємося святковим настроєм та подарунками.

 

Анна Грапенюк

Фото: ecumenicalcalendar.org.ua

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...