Щоб рухатися вперед у майбутнє, треба пам’ятати і шанувати своє минуле. Адже незагоєні рани знову і знову відкриватимуться та кровоточитимуть, і лише спільними зусиллями ми можемо допомогти їм гоїтися. Такою раною на тілі нашого народу є Голодомор 1932–1933 рр., а ліками – пам’ять та спільне визнання жахливого терору.

У листопаді вшановуємо пам’ять тих, хто загинув у «чорні часи Голодомору». Ця трагедія просто не вкладається у голові: мільйони людей, наших співвітчизників зазнали тривалої та страждальної смерті, а потім іще страшнішого злочину – забуття. Забуття з боку свого ж народу, звичайно примусового, з серця його не забереш. Публічне забуття тільки поглиблювало рану. Тому тепер ці болісні спогади та вшанування загиблих повинні перепросити за ті роки, коли ніхто й не згадував про геноцид, укріпити нашу міць та єдність, мають розповісти всьому світу нашу сумну історію.

Цьогоріч уже 80-та річниця цієї страшної трагедії українського народу і маємо вшанувати жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років належно. Адже, запалюючи у своєму вікні свічку пам’яті чи приходячи до меморіалів, почуваємо невловиму силу духовного єднання одної нації. Світло свічки є немов вогнем любові серця, який лікує будь-які рани і свідчить про вічну пам’ять, яку ніхто і ніщо не зможе знищити. І саме такі моменти дають нам можливість зрозуміти, що ми один народ, хоч і з важким минулим, з трагічними сторінками історії, з різними мовами та поглядами на життя, але один народ, який спільними стараннями може збудувати хороше і любляче суспільство та міцну державу. В єдності та любові наша сила!

Анна Грапенюк

У зверненні українських церков з нагоди 80-х роковин Голодомору 1932–1933 років архиєреї закликають долучитися до організації Всенародного дня пам’яті у столиці нашої країни: делегувати представників від церковної громади, щоб вшанувати загиблих родичів та земляків, на акцію вшанування пам’яті жертв Голодомору 23 листопада від 14:00 до 17:00 біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» у Києві.

 

Фото: http://www.portal.lg.ua

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...