15-го травня з ініціативи Інституту екуменічних студій (ІЕС) Українського католицького університету (УКУ), відбулась онлайн дискусія – «Наслідки пандемії COVID-19 для довкілля: нові виклики та можливості», в межахпроекту «Екуменічний соціальний тиждень» (ЕСТ), який цього року присвячений інтегральній екології.

Участь у заході взяли близько 50 учасників зі всієї України, серед яких священнослужителі, представники громадського сектору, еко активісти, держслужбовці, медичні працівники, освітяни та бізнесмени. Серед спікерів – Остап Семерак, міністр екології та захисту довкілля (2016-2019 рр.), Володимир Шеремета, професор кафедри теології Івано-Франківського богословського університету св. Івана Золотоустого, член ради правління міжнародного екологічного об’єднання «Відповідальність за створіння» голова Бюро Української греко-католицької церкви з питань екології, о. Георгій Коваленко, священик Православної Церкви України, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості та Зіновій Свереда, д-р соціальної економіки, віцепрезидент Української кооперативної федерації, екс-доцент Папського Григоріанського університету у Римі (Італія). З привітальним словом до учасників також звернувся о. д-р Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій УКУ. Модерувала захід Ірина Кітура, координаторка проекту «Екуменічний соціальний тиждень».

Ірина Кітура представила учасникам концепцію всеукраїнського форуму «Екуменічний соціальний тиждень» та зазначила, що у 2020 році ЕСТ присвячений темі – «Почути крик землі: інтегральна екологія в дії». Саме поняття інтегральної екології говорить нам про необхідність інтегрально, системно підходити до вирішення екологічних проблеми та соціальної несправедливості, враховуючи різні аспекти – економічний, політичний, правовий, екологічний, соціальний, освітній та духовний.

У своїй доповіді Остап Семерак, звернув увагу на те, що становище у якому ми є зараз - це наслідки людської недбалості. Ще у 1972 році філософи, науковці та лідери громадської думки застерігали, що світ стоїть на порозі соціальної та екологічної загрози. Рецепти, які були запропоновані світу говорили про обмеження, які людство повинно було б прийняти, щоб зберегти світ комфортним для всіх. На жаль, пройшло багато часу та ці застереження не були враховані. Пандемія ж тепер є відповіддю природи на ті дії і на ту необачність, відсутність обмежень, які людство демонструвало останнім часом. Використання природних ресурсів, яке сьогодні демонструє суспільство, показує що ми здійснюємо такий екологічний слід, для подолання якого потрібно півтора Землі.

Пан Остап, повідомив , що із серпня 2019 року ми використали ресурсів Землі стільки, що людство почало жити «за рахунок» наступних поколінь. Існує багато тверджень, що карантин та пандемія позитивно впливають на довкілля, але насправді це має короткотерміновий позитивний ефект. І коли відновиться діяльність ми будемо спостерігати ще більше навантаження на середовище, якість повітря, водних ресурсів. А для України ці чинники є вкрай важливими та сенситивними.

В часі доповіді пан Міністр зазначив: «В нас з’являться нові проблеми. В супермаркетах збільшилось тотальне використання пластику та одноразових упаковок. Та стратегія, яка була розроблена світом та підтримана Україною і змінювала певну філософію у споживанні (через використання багаторазових речей, через мінімізацію одноразових пакетів та пакування), сьогодні її не дотримуються. Збільшення використання пластику призводить до особливої хвилі відходів, пластик становить велику частку забруднень. Нові правила гігієни (рукавиці, маски та ін.) згідно міжнародної класифікації це – небезпечні відходи. Це великий додатковий негативний вплив. Проблема утилізації та збору цих відходів є новим викликом для світу та України. На жаль, Україна не є готовою до вирішення цих проблем, сподіваюсь тут на світову ініціативу та лідерство в цьому процесі.

Говорячи ж про можливості, наша дискусія і діяльність громадських організацій є важливою. Від нашого голосу залежить чи суспільство та люди звернуть увагу на проблеми довкілля. Охорона природнього середовища не є зараз пріоритетом, але держава і Церква, і школи повинні стати тими інституціями які будуть вирішувати ці проблеми. Ми повинні запитати себе - чи готові ми змінити цей світ, щоб жити в кращому світі про який ми говоримо і думаємо. Такі серйозні партнери які зініціювали цю зустріч і така велика кількість учасників вселяє віру, що ми зможемо змінити на краще світ в якому ми живемо», - зазначив Остап Семерак.

Продовжив дискусію д-р Володимир Шеремета та зазначив, що 16-24 травня, відбувається тиждень LaudatoSi’, присвячений 5-річчю видання першої в історії екологічної Енцикліки Папи Франциска. Головним завданням цього Тижня є своєрідне підбиття підсумків імплементації вчення Папи про турботу про наш спільний дім та як ми можемо об’єднати зусилля, бажання, дії для збереження сотвореного Богом світу в контексті сучасних викликів. Д-р Шеремета наголосив, що людина – частина довкілля, невід’ємна інтегральначастина Божого сотворіння. Довкілля є своєрідним зовнішнім тілом людини, без якого вона не може жити, існує залежність між здоров’ям людини та довкіллям. Гріх споживацтва деградує людину, яка в свою чергу деградує навколишнє середовище. Пандемія коронавірусу унаочнила вплив і взаємозв’язки між людиною та довкіллям. На перший погляд впадають в око позитивні зміни на довкілля, якість повітря, однак це лише тимчасове явище. Якщо нічого не змінювати в особистому ставленні до довкілля, наївно вважати, що ці переваги залишаться актуальними. Радше навпаки, одним із сигналів про це є ріст споживацьких апетитів через інтернет магазини, небезпека завалити себе купою речей, не завжди необхідних.

Пан Володимир зазначив, що зараз є необхідно формування стійкої екологічної культури, культури споживання і харчування, здорового способу життя, роботи, відпочинку. В Енцикліці Папа Франциск, згадує слова Івана Павла ІІ, - «Зовнішні пустелі стали безмежно широкими, через зростання пустель в людських душах». Для формування екології людини, яка є запорукою екології довкілля і його збереження, Церква фокусується на формуванні екологічної культури християн, відповідно до біблійного покликання порати та доглядати землю. Це мало б стати «вакциною» від екологічного гріха та споживання, які загрожують Землі ще більше ніж віруси.

Вселенська церква це глобальна мережа локальних спільнот, які по всьому світу ініціюють освітні, виховні програми та практичні ініціативи. Церква може зробити свій внесок в сталий, збалансований розвиток для збереження природної спадщини Творця. В українському контексті наявні практичні ініціативи від Екобюро УГКЦ. Такі як: Великопосна ініціатива, екологічні табори, місії, очищення кладовищ від пластикових квітів та вінків та інші, спрямовані на плекання і формування нового якісного екологічного стилю життя. Як навчає Папа Франциск це життя у стилі LaudatoSi’ можна розшифрувати як пісню прослави Творця за дар життя, за світ і природні дари. Важливо розуміти, що екологічна відповідальність це не одноразові екоакції, які теж важливі. Усвідомлення того, що все між собою тісно пов’язане, - діяльності людини, суспільство, економіка, промисловість, середовище, має провадити до певних висновків, до мінімізації екологічного сліду, який творить кожна людина. Наші споживацькі звички, спосіб харчування, можуть бути більш дружні до довкілля, - зазначив Володимир Шеремета.

До дискусії доєднався також о. Георгій Коваленко, який почав свою доповідь із пригадування досвіду написання книги «Біблійні історії для дітей», та важливості термінів і слів, які ми використовуємо коли описуємо цей світ і стосунки між людиною та природою. Термін «господарюйте», як найкраще відображає сенс стосунку людина-природа, адже тут є і Господь, і відповідальність та господарювання. Дуже важливо в текстах і перекладах закладати правильні форми ставлення до довкілля.

Отець Георгій зауважив, що пандемія розпочалася в піст і ми побачили що екологічний піст для Землі є можливим, самообмеження є можливим, зменшення споживання є можливим. Ми відчули користь від самоізоляції, - можливість усамітнення, певної тиші і орієнтації на ближнього, а не міфічне суспільство чи спільноту, а на людину яка поруч з тобою. Ми маємо ширше мислити ніж разові акції, коли говоримо про екологію. Наше річне літургійне коло може бути прив’язане до екологічної тематики не тільки 1 та 14 вересня, і нас ЕСТ, але і протягом року. Ми звикли не працювати в неділю, але можливо на зелену неділю треба садити дерева, а не утримуватися від роботи, яку й так не робимо. Отець Георгій закликав освятити дію, а не лише робити святістю відмову від діяльності. Освятити дію добрих справ, дію з покращення і преображення світу, і доброго господарювання.

Отець Георгій також зауважив, що нам потрібна «благословенна переробка і утилізація». І тут відкривається простір не лише для співпраці і участі в акціях, а співпраці із бізнесом в переробці, коли парафії можуть бути середовищем, місцем де збирають, сортують та переробляють сміття. Тому що це потрібно, як служіння ближньому і громаді, простору де ми живемо. Це дія яка воскрешає довкілля. Ми вже бачимо багато пост апокаліптичних фільмів, читаємо книжки про це, і бачимо що у світу нерелігійного більш позитивний погляд на пост апокаліптичний світ, для нас же все закінчується страшно. Але Одкровення Івана Богослова говорить про Нове Небо і Нову Землю, можливо нам варто розробляти цей напрямок. Тому що вічне життя і майбутнє вічне життя, це, можливо, не тільки потойбічне життя, а й життя реальних майбутніх поколінь, життя людства в цілому. Преображення та навернення життя відповідно до Божого промислу і Його думки про світ коли світ ще не був пошкоджений людським гріхом.

Спікер зазначив, що у новому документі Православної церкви «За життя світу», наголошується що бідні майже завжди першими потерпають від криз, в тому числі екологічних. Найважчий тягар лягає на економічно слаборозвинуті регіони планети, і навіть у розвинених країнах світу найбідніші громадяни найчастіше стикаються із сумними наслідками погіршення стану довкілля. Допомагати бідним – це також завдання Церкви.

«За життя світу» також підкреслює важливий момент про відносини релігії та науки. В документі є дуже чіткий посил – подолання будь якого явного антагонізму між світом віри та світом науки. Ми не маємо виглядати невігласами, і маємо сприймати, дякувати і науковцям і технологіям. Завдяки технологіям ми не втратили Великодня, завдяки технологіям ми маємо можливість продовжувати своє служіння.

Доповідач також підкреслив певний церковний момент, а саме те, що екологічна криза і ставлення до природи це з одного боку як прояв первородного гріха, як ми недбало ставимось до природи, і кожен наш акт недбайливої експлуатації, забруднення та зловживання Божим творінням - належить визнати гріхом, це те що може робити саме Церква. Наш погляд на екологічну кризу має бути не просто як етична дилема, а як онтологічна богословська проблема, що вимагає від нас радикальної зміни мислення і нового способу життя. Радикальне переосмислення наших текстів, традицій, створення нових традицій і погляд в майбутнє, у вічність (не тільки як в потойбіччя), а як і в нашу відповідальність за нашу Землю, довкілля і ближнього (не тільки того хто з нами, а й того хто буде жити після нас), в час пандемії ми можем взяти в майбутнє, наприклад, - пріоритет більш чистого довкілля, ніж було до пандемії.

Д-р Зіновій Свереда, у своїй доповіді «Пандемія та економіка: занепад чи можливість» проаналізував, що причинами занепаду цивілізацій в історії, було скупчення людей у містах, маленька територія, багато людей, антисанітарія, хвороби і т. д., відтак міста і цивілізації зникали в одну мить. Яка ж справжня причина пандемій? Спікер зазначив що пандемії з’являються тоді коли до влади приходять популісти. І також коли людям подобається популізм (така собі психічна хвороба). Популізм в свою чергу породжує масовий психоз натовпу, зневагу до науки, природничих законів, догляду та турботи за світом та суспільством та явним стає феномен «хліба і видовищ».

Крім того пандемії часто приходять під час війн і конфліктів, коли суспільство витрачає ресурси на військо, на війну, і немає ресурсів на освіту, розвиток інфраструктури. Ми можемо побачити це на прикладі Першої Світової Війни, коли від іспанки померло набагато більше жертв ніж від самої війни, а з іншого боку на прикладі війська УНР та ЗУНР, Української Галицької Армії, коли зі ста тисяч боєздатними було лише 5 тисяч, тому що 90 тисяч захворіло на тиф та інші хвороби. Пандемія може міняти державні устрої або бути тою зброєю яка сприяє колонізації та окупації. Але проте навіть імперії вимирали, коли вони завоюванням нових території підкорювали людей, але їх перемагали нові віруси, до яких не була готова їхня імунна система. Спікер зазначив, що мутація вірусу це оздоровлення та відновлення гармонії в природі. Але нам крім того, потрібно відновити імунну систему суспільства через науку і етику.

Крім пандемії вірусу, ми отримали пандемію страху. Суспільство побачило, що немає спеціалістів та обладнання, тому що коронавірус – це результат корупції. Неправильна забудова, непристосовані каналізації, не працюючі очисні споруди, все це забруднює головні водні артерії, зневажаються закони природи у веденні сільського господарства спричиняють суховії. Бажання швидкого гроша спрацьовує проти людини. І, одночасно, коронавірус може стати медикаментом від корупції. Тобто суспільство, коли відкидає науку, і реальну віру і етику, отримує ідолопоклонство, помилкові пріоритети та показники. Зараз потрібно кардинально міняти ВВП, НВП, так звані sustainableindicatorsМи також отримали як наслідок популізму зневагу до науки, науковців, професорів, викладачів та знецінення їхньої праці. Ми бачимо як особа яка розважає суспільство, отримує мільйони, коли науковець чи вихователь отримує копійки. Ми можемо не відчути, що один раз губернатор не прийде на роботу, але ми відчуємо якщо не прийде двірник і не прибере навколо нашого будинку. На жаль, ці люди, які реально роблять для нас роботу, санітар, вихователь в школі, вчитель і т. п. були викинуті на маргінес, тому що суспільство хотіло хліба і видовищ. Це все може привести до певної руїни. Тішимось, коли ми досягнули дна, тоді ми зможемо відштовхнутись.

Найгірший вірус – це вірус глупоти, який перетворює народ у натовп. Зараз аналізуючи економіку, ми бачимо як сильно постраждав малий та середній бізнес, який живе за рахунок трудового доходу та формує сферу необхідних послуг та продуктів харчування., тому що є потреба контакту з особою. Ми бачимо всі ці парадокси із забороною переміщення, супермаркетами, ринками, особливо коли забороняють на відкритому повітрі продати їх продукти, а коли супермаркети, наповнені людьми де не зберігаються жодні дистанції, показує що коли не має демократії в самій економіці воно швидко руйнує, особливо родини. Пандемія приходить тоді коли є зруйновані родини і зруйнована культура сімейного підприємництва.

Тому, нам не потрібна стільки нова етика, скільки дотримання етики та законів природи, сталого розвитку, інновацій. Приклад – ще на початку 90-х років було бажання серійного виробництва електромобілів, проте нафтові компанії, нафтові держави зробили все можливе щоб електромобілі не з’явилися, і тільки зараз через 25 років починається заново ця культура. Якщо б не було корупційного лобі яке зупинило інновації, ми багато в чому, зараз би мали зовсім інший світ. Тому потрібно усвідомити, що сталий розвиток це не тільки збереження та раціональне ставлення до ресурсів, але і стале виробництво, філософія сталих фінансів та сталого споживання.

Відсутність об’єктивної інформації, індивідуалізм та відсутність культури профільних організацій та асоціацій спричинили проблеми для малого та середнього бізнесу. Крім того постраждала приватна власність (здоров’я, фінанси, час, свобода і права).

Для нового Ренесансу нам важливі не стільки фінанси, а важливо бути готовими до переслідування за правду. Той хто говоритиме правду в екології завжди буде переслідуваним, хоча всі її потребують, тому потрібно ламати стару систему. Нам потрібна нова освіта, промоція солідарності, віднова етики, та чи готові інституції до відбудови самої етики? Пандемія перевіряє на міцність наші принципи.

Карантин це час призадуми і старту, і цей карантин спікер назвав екологічним майданом. Доктор Свереда також зазначив що потрібен економічний майдан (відбудова середнього економічного класу), освітній майдан (підготовка до самореалізації) і релігійний майдан. Ми повинні переосмислити все, в тому числі наш релігійний календар, тих людей яких ми називаємо святими, тому що в 20-му столітті є багато святості, практичного прикладу, який хоче бачити молодь, а також робити все для того, щоб людині відкрити красу науки богослов’я.

Для успіху нам важлива промоція позитивної України (особи та приклади від історії до сучасності), позитивні емоції та віра, формування активного громадянства, зміна системи показників з кількісних на якісні, створювати інтелектуальні середовища. Наша форма страхів в Україні – е наслідок колоніалізму, який вселив в нас бацилу неповноцінності, від якої потрібно якнайшвидше позбутися. Бо у нас свої ж гноблять своїх ініціативних людей, а віддають право керувати кримінальності різного виду і породи. Нам потрібен генеральний план розвитку країни - здійснимийпланМаршала, або план Інституту екуменічних студій на основі результатів Соціального Тижня.

Під час дискусії, Остап Семерак, зазначив, що державна влада зараз не готова до реалізації планів відносно екологічної політики, за останній рік призупинено реалізацію багатьох екологічних програм та напрацювань. Пан Остап також нагадав, що для України правильним дороговказом в формуванні екологічної політики повинна бути угода про Асоціацію з ЄС. Основна частина якої це напрямні щодо екології та сталого розвитку. Рівень забруднення в Україні є високим, вже на карантині, Київ був на вершку найбільш забруднених міст у світі. Ми зараз не маємо державної системи моніторингу якості повітря. Імплементація ж Угоди про Асоціацію з ЄС тотально зупинена, екологічні пріоритети не імплементовані в інші сектори, сільськогосподарський сектор, транспорт і т. д. Нам потрібно повернутися до тих сценаріїв як є в західному світі, потрібна політична воля. Зміни є результатом наполегливої роботи, потрібні роки для цих змін, а природі потрібні десятиліття і більше, щоб відновитися. За 34 роки після Чорнобильської трагедії, ми створили біосферний заповідник, щоб вивчати як природа може відновитися коли людина там не завдає шкоди.

Д-р Зіновій Свереда додав, що не можна будувати нову економіку і державу на старих посткомуністичних інституціях. Щоб покращити ситуацію нам потрібно позабирати недолуге законодавство з його обмеженнями та ліцензіями. В Україні немає утилізаційних заводів, є надто мало свободи. Бізнес має слухати науковців. Необхідно будувати нові стосунки як Влада – Бізнес-Наука. А основне це максимальне спрощення і свобода.

Відповідаючи на запитання щодо існуючої міжконфесійної співпраці д-р Володимир Шеремета зазначив, що міжконфесійна співпраця до певної міри вже є, і хотілось би, щоб вона була більш масштабною та системною. Тема збереження довкілля є ключовою, на рівні церковної ієрархії. Предстоятелі Церков в Україні визнають своє спільне зобов’язання за збереження спільного дому і за природу.

Отець Георгій Коваленко додав, що дуже важливо, щоб ми не заводили екологічний рух під церковну парасолю, а скоріше Церквам потрібно зайти під загальну екологічну парасолю, долучатись до вже існуючих проектів і ініціатив, дослухатися до людей, які присвятили своє життєве служіння збереженню довкілля. Церква ж має надавати, доповнювати ініціативи релігійною складовою, підтримувати їх, щоб вірні були частиною цього руху за більш чисту землю і довкілля.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...