Сьогодні ми знову дочекалися Різдва. А кожен чекав так, як умів: хтось нестримно відчищав дім і подвір’я, хтось готував душу до приходу Спасителя, хтось прощав і приймав ще палкіше, бо ж за крок – народження Бога. Ми не завжди усвідомлюємо, чого чекаємо, і це болить насамперед нас самих. А Різдво – це завжди про Христа, про тиху появу Немовляти у наших обставинах життя.

Шлях до бідного істинного Вифлеєма нелегкий, але цього року знову вже пройдений. Христос завжди йде нам назустріч, щоб навчити нас любити. Тож пустімось і ми до Нього ближче, хоча б на крок, хоча б на мить. Кожне Різдво наближує нас до зустрічі з Богом (і не тільки в духовному вимірі, у фізичному і часовому теж), тож нехай це Різдво буде впевненим кроком назустріч Богові.

 Людина постійно чекає чуда, так чекає, що вже й забуває, чого чекає. Відвертає свій погляд від Того, хто є справжнім чудом. Христос приготував для людства найбільше чудо – Своє народження. Нам залишається тільки відкрити розкаяні серця. Просімо в Творця сильної віри, щоби з вірою в серці зустріти Боже народження.

Бог поспішає до нас, поспішає стати Людиною. Бог стане одним із нас, щоб ми врешті повірили, що спасіння таке доступне, таке видиме. З кожним Різдвом Христос входить у наш простір і час, в історію особисто кожного. Сповнімо наші серця вдячністю за це! Дозвольмо сьогодні, щоб любов нашого Спасителя огорнула нас сповна, а Боже світло пройняло усе наше єство.

Що нам треба робити, щоб чекати на Його прихід у душевній тиші та з миром у серці? Молитися. Щоб відчувати сенс і важливість свого буття? Молитися. Щоб не померти, а жити вічно? Молитися.

Цими днями небо прихиляється до людей, щоб нам більше не було страшно, тривожно. Бо Мати Божа долає всі наші страхи ангельським «Не бійся». Своїм «так» вона прихилила небо до землі. І ми вже не повинні сумніватися ніколи, навіть коли буде дуже боляче, зовсім нелегко. Після Різдва впевненість у Божій присутності назавжди з нами, навіть під хрестом.

Якщо вам чути здалека ніжну колискову маленькому Богові – ви вже близько… Якщо ви бачите на снігу розкидані сліди малих пастухів – ви вже близько… Якщо відчуваєте запах сіна – ви вже зовсім близько…

Напевно, кожному, хто прийшов Його привітати, Бог усміхнеться (уві сні, як це солодко роблять немовлята). У цю святу ніч, яка змінила наші життя, піднімімо погляд у зоряне небо, скеруймо зір туди, де сяє Вифлеємська зірка і нагадує, що сам Бог прийшов до людини, до мене, щоб забрати всі страхи, болі, переживання. Поміж радістю стишімося нині, щоб почути цю найпрекраснішу новину – Бог прийшов, щоб жити з нами вічно.

Марта Більська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...