Розбиті коліна, розбита голова, розбитий шлунок, розбите серце. Де Ти в усьому цьому, Боже?

Бог створив нас з Любові й для Любові. Тому ми чутливі. Можемо обирати. Без свободи були б змушені до Любові. А у Свободі ми запрошені до Любові. Без вільної волі не могли б любити (як маріонетки чи роботи).  А Бог хоче, щоб ми хотіли та могли.

Чиє серце в історії людства було розбите першим? Адама, якого Єва зрадила зі змієм? Єви, яку не захистив Адам?

Гад понад усе хотів розбити серце Отця. Бачив, як Творець леліє своїх «людинят». А немає страшнішого для люблячого батька, коли його кровинки зрікаються любові. Серце Всевишнього вперше закровило, коли налякані та засоромлені Божі первістки безпорадно намагалися обліпити себе фіговим листям. Ті, що покликані були царювати, раптом, як таргани, дременули в кущі перед Татом (Бут. 3, 7–8). А гад сичав: «Де ж поділись дітоньки? Лишились тільки виродки! Розіп’яти їх!». 

Бог прокляв гада за те, що обдурив Його дітей. Пообіцяв, що Людина зітре голову змієві. А потім Бог власноручно пошив своїм дітям людську одежину – зодягнув їх, зашмарканих (Бут. 3, 21). У Біблії одяг завжди є символом гідності. Уже в момент гріхопадіння Бог пробачив людину, бо не осудив її, не вимагав від неї відшкодування і не стер її з лиця землі. А за духовними законами плата за гріх – смерть. Брехун добре про це відав, тож хотів побачити, як Отець небесний розпинає своїх любих Адамчика та Євоньку. А Бог, втримуючи сльозу, відпустив своїх любих. І вчив їх жити поза раєм – жити зі смертю:«Я буду милостивий до неправд їхніх, і гріхів їхніх, і беззаконь їхніх не згадаю більше» (Євр. 8, 12).

Та гад не здавався. Приповз з кліщами і молотом: «То кого за гріх розіп'яти, Справедливий Боже?». А Трійця тривала в мовчазному спогляданні Любові, яка долала біль та воскрешала розбите серце.

Ісус прорік: «Я віддаю своє життя за них – моїх братів».

Отець прорік: «Я віддаю Свого Сина Первородного за них – моїх дітей».

Дух прорік: «Я віддаю Себе їм, аби Бог і людина вмістилися в одному тілі».

Сатана верещав. Бог страждав. Щоб перемогти. Ісус подолав смерть. І тепер ніщо не може знищити людину, викреслити її з Божих Хронік. «Згладжу беззаконня твої, як туман, і гріхи твої, як хмару; звернися до Мене, бо Я відкупив тебе» (Іс. 44, 22). Ця правда допомагає мені прощати собі й іншим.

Прошення - це звільнення. Не зможемо пробачати, якщо не усвідомимо ціну, яку Бог заплатив, щоб звільнити нас від провини, якщо не приймемо Божого прощення. Не зможемо пробачати і просити пробачення.

Катерина Воїнська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...