(з нагоди святкування пам’яті Первоверховних Петра та Павла)

 

Бог отців наших вибрав тебе,

щоб ти волю його зрозумів (…).

Будеш ти свідком Йому перед усіма людьми

Дії 9: 10

 

Що могло поєднати освіченого фарисея Савла та простого рибалку Симона? Ревного гонителя християн та одного з найближчих Христових учнів? «Недородка» (1 Кор. 15, 8) та «Скелю»? Того, кому Ісус з’явився аж по Вознесінню, і того, хто бачив Учителя переображеного, тривожного, воскреслого та прославленого?

Павло переслідував «Дорогу». Петро тричі Її зрадив. І з такими Господь захотів будувати свою Церкву. Бог вибрав і покликав до апостольства саме «малого» Павла та «великого» Петра. Тих, які хибили, але неодмінно каялися, наверталися, не здавалися – горливо звіщали Добру Новину. 

 Тож на запитання про спільність між такими різними Ісусовими учнями відповідає сам апостол Павло: «Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий. Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе» (1 Кор.  12, 5–6). Коли Святий Дух входить у серця звичайнісіньких людей, то вони отримують благодать носити в собі смерть і воскресіння Ісуса.

Після зустрічі з розп’ятим Христом раптом стає чутно, про що шепочуть Господні рани. Цей шепіт, мов легкий подув вітру, підносить людське серце в світ Благовісту. Світ Істини, яка відкриває сенс буття та нівелює всяку позірність. Після гуркоту зішестя Святого Духа світські романси, дифірамби, погрози й небезпеки видаються сміттям.

Апостоли Петро та Павло – посланці Ісусового шепоту. Посланці гуркоту Святого Духа. Ці мужі мчали в обійми Отця. Надихали близьких і далеких долучатися до їхньої ходи. Посланців не спинила навіть мученицька смерть. У Римі в 60-ті роки І сторіччя Павлу відсікли голову, а Петра розіп’яли головою донизу. Навіть смертельному болю не було піл силу паралізувати апостолів. У їхньому тілі нуртувала Ісусова кров. Саме вона наснажувала серце горливо наближатися до Господнього трону. Учні не здалися, бо бігли не своєю силою, а з усіх сил Христових.

Катерина Воїнська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...