(з нагоди всесвітнього дня усмішки)

 Недавно почула цікаву думку, що усмішка немовляти є його захисним механізмом, а не завченою чи автоматичною реакцією. Дитя усміхається несвідомо, щоби беззубою мармизкою обеззброїти того, хто може заподіяти йому шкоду. Не знаю, наскільки це твердження раціональне. Знайшла лише єдиний аргумент на його користь – малята, незрячі від народження, починають усміхатися практично в тому самому віці, що й зрячі.

Етимологічний словник української мови виявляє цікавий зв’язок слів «усміхатися» та «дивуватися». З такої перспективи усмішку можна трактувати як знак прихильності та зближення. Усміхаюся, бо вражений чимось або кимось. Це сигнал для інших, що все гаразд. «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно!» (Бут. 1: 31) – думаю, що вже першого дня сотворення світу Бог усміхався. Впевнена, що коли Адам побачив Єву, він усміхався: «оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого» (Бут. 2: 23). Здогадуюся, що коли Марія тримала на руках новонародженого Ісуса, вона усміхалася. Зі Святого Письма дізнаюся, що й Ісус часто усміхався… І не тільки своїм родичам чи учням, а й митарям, фарисеям, блудницям. Ісусова усмішка натякає нам, що ми диво. Його усмішка закликає нас повірити в те, що ми є Боже чудо на землі. Його усмішка спонукає мене усміхатися навзаєм Йому та іншим, не очікуючи від людей взаємності, адже можна нарватися на зухвале, не зовсім людське: «Чого зуби сушиш?».

Помітила дивну річ. Українці здебільшого з-поміж європейських націй усміхаються порівняно мало. У міському транспорті, на вулицях, в лікарнях-перукарнях-їдальнях-школах-університетах більшість носить маску надто серйозних. Чому? Бо напружені? Втомлені? Налякані? Зранені?

Щоб усміхнутися, треба задіяти аж сімнадцять м’язів обличчя... Можна усміхатися, можна насміхатися (глузувати) та можна посміхатися (іронічно всміхатися). Усе нам можна, тільки не все корисне…

Усмішка – це мій вибір. Починаю тут і тепер звіщати іншим Благовіст.

Катерина Воїнська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...