Молоді серцем, відважні, лицарі духу – Герої Небесної сотні… Різного віку, з різних міст та областей України, різних професій та уподобань, студенти різних університетів… – всіх їх об’єднало не банальне слово “патріотизм” і любов до Батьківщини, не декларована і не обіцяна напередодні виборів електорату. Вони приїхали/прийшли на Майдан, щоб показати власним прикладом, що таке гідність. І що її не можна топтати ногами (схемами, корупційною павутиною у владних коридорах, популізмом, обкраданням власного народу десятками років). Ніхто з них не хотів помирати. Хоча в ті дні, коли на Майдані палали шини, було страшно. Але люди не розходились по домівках, не шукали затишку та якоїсь вигоди. Відстоювали правду, якої їх хотіли позбавити. Всіма силами влада прагнула занурити український народ в ілюзію, що так і має бути – без свободи слова, без вільного пересування цивілізованим світом і без належності до нього; борсання у власній бідності та неспроможності на угоду одному великому клану – олігархічній диктатурі.

 У ніч 30 листопада, коли побили студентів, мільйони людей зрозуміли, що тодішня влада перейшла межу. Але мало хто з мирних українців у мирній країні міг подумати, що у Києві проллється невинна кров… Внаслідок, загинуло понад 110 людей, але остаточна кількість загиблих достеменно невідома. Це не статистика втрат… Життя кожного цього героя було сповнене надій, сподівань, турбот, сімейної опіки. Кожен мав рідних, близьких, друзів, – і все це обірвалося в одну мить. Найстаршому Герою Небесної Сотні було 83, наймолодшому всього 17. Коли вдивлятися в обличчя полеглих наших сучасних Героїв Небесної Сотні і лиш прочитати клаптик їхньої біографії – розумію, що Україна втратила кращих – науковців, культурологів, етнографів, режисерів, викладачів, вчителів, будівельників, спортсменів, підприємців, природоохоронців, журналістів, громадських діячів та людей інших фахів… Усі ці люди ціною власного життя змусили всю країну переосмислити своє життя, історію, політику. Їхні імена назавжди ввійдуть у підручники, вже є і будуть ще викарбувані на пам’ятних дошках… і у наших серцях. 

20 лютого – офіційний День Героїв Небесної Сотні. Пам’ятаймо їхні обличчя та їхні життєві історії! Вони загинули за різних обставин, але за одну ідею. Чоловіки, жінки, юнаки, і, навіть, дідусі у холодну пору 2014 року віддали найцінніше, що мали, – життя. Не забуваймо про них та їхні родини! Наслідуймо ті ідеали, за які полягла Небесна Сотня!

Олеся Барчук

Фото: Юрія Журавля

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...