Простягти руку допомоги тому, хто цього потребує, не відвертатися від ближнього, стати другом для самотньої людини, допомогти подолати залежності, думати про ув’язнених та хворих – це ще зовсім не повний перелік того, що роблять працівники та волонтери потужної світової католицької доброчинної  організації «Карітас».

Тільки уявіть: у повній тиші ти слухаєш ангельський спів незрячих людей. Входиш у їхній світ заплющеними очима та відчуваєш те, що і вони. Починаєш бачити серцем. Але ненадовго, бо за кілька хвилин повертаєшся до звичного споглядання реальності у кольорах…

Перед очима – милі та радісні жінки у національних костюмах. У всіх важкі вади зору: дехто може відрізнити темряву від світла, а інші – живуть у сутінках. Спільна біда і талант згуртувала їх у  жіночий вокальний колектив «Струмочок». Ансамбль відсвяткував 50 років діяльності і став Народним ансамблем України. Не кожен соліст зможе втриматись стільки часу на сцені, а ці дивовижні жінки зуміли вистояти у важких умовах існування і співати…

Вишиваний рушник супроводжував українців від народження. Перший, на який ще у давні часи баба-повитуха клала немовля, називався «родимчик», він був виготовлений з найтоншого лляного полотна. Для хрещення окремий – «крижмо». Рушники використовували на весіллі, на похороні, їх брали із собою в дорогу чумаки, воїни, заробітчани – усі, хто надовго відлучався від рідної домівки, та й хати були прикрашені найрізноманітнішими вишитими рушниками. Кожен колір, кожен символ мав сакральне значення, яке передається в народі. За орнаментом на рушнику можна було прочитати, де його створили, адже кожен регіон, кожне село, а навіть кожна родина мали свої особливості візерунків і техніки виконання.

Львів’янка Віра Ремажевська самотужки створила єдиний в Україні навчально-реабілітаційний центр “Левеня” для дітей із вадами зору. Щороку в ньому допомагають понад тисячі слабозорих, сліпих та сліпоглухих.

Народити немовля, а за якийсь час почути вирок, що дитина незряча і не має жодних шансів на одужання, – справжній удар для батьків, після якого оговтатися зможе далеко не кожен. “Чому так сталося?”, “Чому саме з нами?”, “Хто винен?”, “А що далі?” – питання, відповідей на які досить часто батьки так і не отримують…Коли лікарі приголомшили 20-річну жінку звісткою, що у її доньки вроджена сліпота, повірити в такий діагноз було важко…

За кілька років до «виходу в життя» старшокласників з інтернатів навчають, як шукати роботу, готувати їсти і... розпоряджатися майбутніми коштами. Чи можливо за рік–два навчити вихованця інтернату бути відповідальним за себе, визначати своє майбутнє, свідомо будувати дружні стосунки, не шукати «легкого хліба»? І то людину, за яку доти все робив персонал інтернату, а усміхнені «спонсори» раз по раз привозили пакунки з цукерками й путівки на закордонний відпочинок? Проте «Програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування «Впевнений старт», яку реалізує з 2010 року Міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині», розробила комплексну модель підтримки випускників у час їх виходу в самостійне життя. Вже третій рік, як у чотирьох «пілотних» місцевостях Київщини запроваджено персональні програми підтримки випускників інтернатів і клуби «Як стати успішним». А в травні організовується «підсумкова» таборівка. Основні кошти на втілення цих добрих задумів ідуть iз рахунку Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва, проте за останні роки і земляки стали збирати кошти для цієї реальної справи.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...