- Деталі
- Створено: 01 лютого 2017
Діти-сироти, якими опікується Центр опіки сиріт, навчаються іконопису і власноруч розписують іконостас для інтернатської каплиці святих Лаврентія та Климентія.
Ікона – це вікно до Бога. Споглядаючи її, відкриваємо для себе Небесного Татка. А чим є ікона для тих, хто не знає земних батьків?.. Знайти відповідь на це питання пробують вихованці львівських шкіл-інтернатів, якими опікується Центр опіки сиріт, адже у них є рідкісна можливість – навчатися іконопису у найкращих майстрів.
«Малювати Бога – це малювати Батька»
«Капеланчики» – саме так називається безкоштовна іконописна школа для дітей-сиріт та дітей із складними життєвими обставинами із Львівської санаторної школи-інтернату № 1 ім. Б.-І. Антонича, НРЦ “Довіра”, Винниківської санаторної школи-інтернату та дітей прихожан Гарнізонного храму.
- Деталі
- Створено: 03 січня 2017
Материнство як і батьківство – це найцінніший дар, якого прагне кожна сім’я. Кожне подружжя цим даром може бути благословенне по-різному: хтось швидко народжує дитинку, а хтось проходить довгий шлях у його пошуку. До того ж цей шлях вимірюється іноді не роками, а десятиліттям, а одвічне «чому?» проходить дорогою внутрішнього болю, переживань, пошуку сенсу свого життя. На цьому шляху християнське подружжя звертається із своїми проблемами-проханнями до Бога або/і до медицини. У такий спосіб визнаємо, що є духовна, Божа, складова материнства, а є медична, а точніше, людська. Вони взаємоусувають чи взаємодоповнюють одна одну у людському прагненні бути щасливим? На ці роздуми наштовхують дві історії подружжів Ігоря та Олесі, Василя і Тетяни.
- Деталі
- Створено: 01 грудня 2016
Їх називають львівським інді-гуртом, музичними космонавтами, ельфами в сучасному шоу-бізнесі. Цього року вийшов перший однойменний студійний альбом «Один в каное», з яким гурт об’їздив усю Україну, збираючи повні зали прихильників. Також «Один в каное» вже двічі виступав у церквах: у паризькому соборі св. Володимира Великого та кембриджській каплиці св. Джона.
Гурт засновано у Львові 2010 року. Лідерка та вокалістка «Один в каное» Ірина Швайдак родом зі Золочева. Вона закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка. Будучи студенткою філологічного факультету (спеціальність «літературна творчість») Ірина написала свою дебютну пісню «Небо». Згодом назріла потреба музичного гурту, а потім знайшлися люди й можливості. Невдовзі віднайшлася назва «Один в каное»… Про успіх, скромність, друзів, чудеса, творчість і пошуки Бога говоримо з Іриною Швайдак.
- Деталі
- Створено: 01 листопада 2016
Вони добровільно чи примусово зробили вибір – залишили свої домівки. Взяли валізи, дітей на руки і наче ще Когось із собою. Такого легкого та завжди присутнього, непомітного та відчутного Мандрівника у своїй всюдиприсутності. Без багажу, але зі всім необхідним. Брати зі собою Бога – це не покладена у кишеню ікона, це нова любов, яку потрібно буде дарувати.
Торстен Морітц, виконавчий секретар церковної комісії у справах мігрантів у Європі, сказав, що немає в Ісуса ні Сходу, ні Заходу, хоча Ісусова сім’я теж належала до біженців. Наскільки ж страшно утікати без Бога, якщо навіть Марії та Йосифові із Сином Божим на руках, було боязко перед втечею. Це природно, що людина потребує безпеки, надіючись відшукати її у цьому місці, до якого втікає, або ж зупинитися там, де віднайшла.
- Деталі
- Створено: 06 жовтня 2016
Психологічна допомога переселенцям – це важлива частина комплексної підтримки, необхідної для успішної адаптації людей у нових невідомих умовах, які вимушено покинули свої домівки та звичний спосіб життя внаслідок бойових дій на Сході України та окупації Криму. Про способи подолання психологічних проблем, чинники адаптації та адаптаційні ресурси розповідає кандидат психологічних наук, психолог і психотерапевт Лариса Дідковська, яка неодноразово надавала психологічну підтримку внутрішньо переміщеним особам.
Найважливіша проблема, яку переживає переселенець, – це проблема проживання втрати.
Внутрішньо переміщені особи втрачають відчуття захищеності та безпеки, звичне оточення. І все це дуже важко пережити, оскільки люди опиняються у чужому місті, без елементарних засобів існування.
Тому важко знову віднайти цю захищеність та безпеку, стабільність, подолати психоемоційне виснаження.
