Теорія справедливої торгівлі в Україні залишається поки що міфом. Мало хто прагне її реалізувати, кожен бажає лише власного збагачення і вигоди. А якщо у когось і виникають оригінальні ініціативи покращення добробуту населення, то зазвичай, на це немає ані грошей, ані важелів впливу. Однак, у старій добрій Європі вже давно ця теорія втілилась у практику. Європейці знайшли відповідь на актуальне в Україні питання: «Як дозволити незаможним селянам збільшити свої доходи, не отримуючи державної допомоги?» Прикладом цього є заснування «Альтер Еко» Трістана Лекомта – французької марки товарів, що стала лідером справедливої торгівлі.

 

Трістан Лекомт є втіленням фрази Маргарет Мід: «Ніколи не сумнівайтеся, що невеличка групка свідомих і відповідальних людей може змінити світ. Це єдина річ, яка коли-небудь здійснювалась». Уже навчаючись у Вищій школі торгівлі, він разом з товаришами свого випуску створив асоціацію з питань розвитку Непалу. У ній знання студентів вищих навчальних закладів застосовувалися для проектів місцевого розвитку.

Після здобуття освіти він працював у великій мультинаціональній косметичній компанії на посаді інспектора відділу кадрів. Трістан там страшенно нудьгував. Але ось одного дня він випадково прочитав про справедливу торгівлю в газеті Ревербер («Світильник»), примірник якої продав йому безпритульний у метро. У статті мова йшла про зародження нової форми торгівлі продуктом повсякденного користування: кавою. Спочатку ця ідея видалась йому безглуздою. Купувати каву у дрібного виробника за вищою ціною для того, щоб йому допомогти, і намагатися переконати споживача в тому, що його покупка насправді є жестом солідарності – це й справді не дуже-то й подібне на все, про що написано в старих підручниках з маркетингу…

Однак ідея є простою, і виробник кави завляє, що готовий заплатити дорожче за сировину, щоб забезпечити дрібному фермеру достойне життя. Зрозуміло, справедлива торгівля передбачає пріоритет співпраці з дрібними незаможними виробниками і означає оплачувати їхню працю за справедливими тарифами[1] і виплачувати премію, щоб фінансувати програми покращення освіти, житла і охорони здоров’я.

Але як повідомити споживача, що каву, наприклад, він купує за справедливою ціною? Запровадивши на упакованні готової продукції етикетку, яка підтверджує цей крок. Ці знамениті етикетки існують уже віддавна і дають можливість гарантувати, що весь комплекс відповідає чітким вимогам. Найдавнішою і найвідомішою є компанія Макс Гавелаар, створена у Голландії у 80-х роках ХХ століття, яка сертифікує численні сільськогосподарські продукти, такі як кава, чай або банани. «Ласкаво просимо до ери свідомого споживання», − як заявляє буклет Альтер Еко.

Коли у 1997 році Трістан полишає свою посаду, він намагається спочатку створити неурядову організацію допомоги місцевим асоціаціям з розвитку. І намагається її фінансувати завдяки продажу товарів від справедливої торгівлі. Нарешті,  з наступного року Альтер Еко відкриває свій перший магазин у Парижі. На початку Трістан хоче створити мережу магазинів, щоб розповсюджувати власну продукцію. Цей перший досвід дається важко.

Незважаючи на відкриття другої крамниці за рік, Трістан швидко усвідомлює обмеженість цього експерименту. Але зберігає рішучість, бо його головною метою залишається підвищення доходів виробників.

За його задумом, Альтер Еко буде першою французькою маркою продукції справедливої торгівлі, яка продаватиметься у французьких супермаркетах. Він зізнається: «На початку найважче було переконати великі марки про існування нового сегменту ринку, що має великі перспективи розвитку. Вони просто не хотіли чіпляти наклейку на наші продукти». Однак невдовзі він «стає на ноги». Залишає свою квартиру, щоб поселитися у справжньому офісі, де нагромаджуються продукти, які він хоче показати покупцям. Якщо численні статті у пресі починають пропагувати цю ідею серед широкого загалу, то поінформовані покупці скаржаться на те, що не знаходять цієї продукції! Але після багатьох відмов, у 2001 р. мережа Монопрі нарешті першою зважується довіритися йому.

Всупереч дуже поширеній думці, ціни товарів справедливої торгівлі не обов’язково є вищими, ніж інші. Підвищення закупівельної ціни сировини[2] компенсується економією великих рекламних затрат. Усна похвала – це найкраща рекламна кампанія! Гроші споживача, образно кажучи, витягнуто із кишені рекламних агенств і скеровано дрібним виробникам.

Сьогодні, крім болівійської кави, таїландського рису, оливкової олії з Палестини, Альтер Еко щоп’ять секунд продає один із тридцяти продуктів свого асортименту. А 2004 року грошовий оборот компанії сягає 5 мільйонів євро, і це зі штатом 11 працівників. Він ні на секунду не сумнівається у майбутньому цієї нової форми торгівлі. Не лише споживачі все більше і більше будуть цікавитися етичною стороною продукції, але, запевняє Трістан, і її смакові якості ставатимуть кращими. Справді, він попереджає: найбільша помилка – в такому усталеному переконанні, що споживачі погоджуються на меншу якість тільки через те, що це «справедливо». Ось чому головне парі – це смак та якість. Споживачів потрібно переконувати серцем, але й також смаковими рецепторами. Трістан, цей непохитний ентузіаст, впевнений, що «задоволені виробники виготовляють смачніші продукти!»

Після Монопрі продукцію Альтер Еко вирішили розповсюджувати мережі Кора, Каррефур та Леклер. Сьогодні Трістан втілює нову модель, яка надихає молодих підприємців. Йому вдалося довести, що соціальне покликання та дух підприємництва не є несумісними речами. У такому разі вони навіть дивовижно доповняють один одного. Сьогодні численні підприємці прагнуть створити альтернативні моделі підприємств у Франції або за кордоном, у харчовій чи текстильній промисловості.

Навіть, якщо справедлива торгівля є лише краплиною води в океані торгових обмінів, вона має велике символічне значення і є добрим прикладом.

Підготувала Олеся Барчук за матеріалами Сільвена Дірніла і Метью ле Пу. 80 ідей навколо світу.

Фото: All Images © Alter Eco

 


[1] Ціна, встановлена згідно з критеріями ООН.

[2] Що становить близько 8-9% від кінцевої продажної ціни

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...