Велосипедом на пари, велосипедом на роботу, велосипедом на пікнік з друзями... Велосипед як спосіб життя та міської свідомості.  У людей, у котрих немає велосипеда, дуже часто виникають питання, чому всі навколо так метушаться з тими роверами, будують доріжки, роблять круглі столи-конференції щодо велокультури, зрештою, купують велосипеди. Мені б хотілось впевнено відповісти кожному з них, підсвідомо переконуючи: агов, пересідайте на велосипед, бо це...

 

Бо це корисно, як не крути

Велосипед – це ваше здоров’я: сьогодні і через років 20. Ваша мобільність: велосипед є швидшим, ніж автомобіль на коротких міських дистанціях. Бути вчасно в декількох місцях з малим інтервалом часу цілком можливо.

І звісно, це цінова політика. Майже кожен може дозволити собі  купити велосипед, найважливіше тут бажання .

А ще ровер надає неймовірну можливість відчути себе супергероєм. Коли вибираєте транспортним засобом велосипед, рятуєте не тільки місто, але і планету, як би це дивно не звучало.  Транспорт м. Львова щорічно споживає близько 260 000 тонн пального і 520 000 тонн кисню, а замість цього викидає 65 000 тонн чадного газу, 11 000 тонн вуглеводнів, 5 000 тонн окисів азоту[1].  А велосипедисти Копенгагена щорічно рятують планету від 90 тонн викидів СО2 в атмосферу[2]. Гарно так. Їдеш на велосипеді, мугикаючи улюблену пісню, і рятуєш світ.

А  в тому, що це модно і красиво, уже давно не потрібно переконувати. 

 

Як велосипед місто врятував

Коли рівень достатку середньостатистичного європейця зріс і кожен другий зміг купити собі автомобіль, влада зіштовхнулася з проблемою корків, забруднення повітря і зміни міського ландшафту. І важливим тут були не заборони, закони чи перебудови, а зміна ментальності. Звичною картиною стали не довгі автомобільні черги, а велоострівці, які щодня виникають біля вокзалів, університетів і офісів. 

Виходячи з Дрезденського вокзалу, більшість пасажирів пересідає на велосипеди, припарковані з обох сторін невеликої привокзальної площі. А в Страсбурзі площа перед Національним університетом, що зовні нагадує Львівський університет імені Івана Франка, заповнена здебільшого недорогими міськими велосипедами, якими приїхали не тільки студенти, а й викладачі. У Європі лідером велоруху є  Амстердам, де жителі щодня проїжджають два мільйони кілометрів на велосипеді.

Багато американських міст також підтримують велоініціативи. Через великі території це важче зробити, ніж у старих європейських містах, з їхніми вузькими вуличками. Але і тут велосипед став незамінним для подолання відстані від автобусних зупинок додому. В м. Орландо у США на бампер автобуса кріплять два велосипеди, і охочі можуть взяти їх до наступного ранку. Маленькі курортні міста, щоб зберегти чистоту довкілля, взагалі відмовились від автомобілів  і вирішили послуговуватись кінним та велотранспортом.

Велопопулярність посприяла появі багатьох інновацій, що спрямовані на підвищення статусу велосипедиста: спеціальні велосвітлофори, які дозволяють велосипедистам починати рух раніше за автомобілі, безкоштовні велопарківки, місця в громадському транспорті, проїзні  квитки міського велопрокату, пріоритетні для велосипедистів зони з обмеженням швидкості для автомобіля і повсюдні велодоріжки. Але відрізняють провідні веломіста світу не кілометри доріжок, а статус двоколісного транспорту на дорозі як повноцінного учасника дорожнього руху.

Популяризація велотранспорту сприяє не тільки зовнішнім змінам. Уявіть собі велосипедне місто-рай – матері, що везуть у велокаретах дітей, бізнесмени та службовці, що їдуть велосипедом на роботу. Гарно, чи не так?! Пересадивши людей різного соціального статусу на велосипеди, автомобіль перестає бути ознакою соціального статусу. Такий принцип використали в Боготі (Колумбія), де прокладання велодоріжок стало однією зі складових побудови рівності через міський дизайн.

 

Львів як частина світового тренду

Зростання популярності велосипеда на щодень – це невідворотний світовий тренд, до усвідомлення якого прийдуть усі міста, і Львів, що робить перші кроки у цьому напрямку, тому не виняток. 

До початкових громадських ініціатив долучаються серйозні міжнародні установи, а на рівні міського уряду – працюють спеціальні інституції. Серед популяризації найвідомішим є кінофестиваль «Ровер» – учасники якого,  крутячи педалі, генерують електроенергію для перегляду короткометражок про велосипеди, урбан-рух та позитивні зміни у світі. Активісти урбан-руху «Липнева» допомагають зробити місто зручнішим для його мешканців, тому велорух їм особливо близький. Вони спільно з Центром міської історії  Центрально-Східної Європи та  Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) долучились до творення простору Майстерні міста, що з 6 по 30 червня розташовувався біля університету імені Івана Франка. У Майстерні розповідали про якісні зміни міського простору та безкоштовно давали на прокат ровер, щоб кожен бажаючий зміг долучитись до велоспільноти міста. Активно підтримують, промоціюють та проводять велодослідження  в Інституті міста Львівської міській Ради. 

Щоправда, перед «велольвів’янами»  постає багато викликів: відсутність велодоріжок, несприйняття велосипедистів з боку автоводіїв і найбільша проблема – велокрадіжки. Це гальмує процес  велопереорієнтування. Грамотно організована велоструктура, налаштування дієвої правоохоронної системи із базою викрадених велосипедів, дотримування правил дорожнього руху, як з боку автоводіїв, так і велосипедистів. Розв’язавши чи частково вирішивши ці проблеми, ми зможемо пишатись чистим довкіллям і красивим міським дизайном.

Отож, вибір за львів’янами, для яких велосипед може стати панацеєю в лабіринті невеличких вуличок та регулярних заторів,  особливо в центральній частині міста. Зрозуміло, що великі зміни, особливо на рівні свідомості, не виникають за один день чи рік. Найголовніше, щоб кожен з нас відчував себе співтворцем цього процесу.  Я вибираю велосипед, бо хочу жити в європейському місті, мислячи по-європейськи. Бо я живу у Львові, я живу в Європі.

Марта Гладка

Фото: 1 – мер Лондона

2 – Архів Духовності

3 – www.city-institute.org

 

[1] УХВАЛА № 3552 іhttp://www8.city-adm.lviv.ua/

[2] http://veliki.ua/ua.html

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...