Продовження інтерв’ю, опублікованого в попередньому номері, із теперішнім педагогічним керівником річної сертифікатної програми «Медико-психологічний і соціальний супровід людей з особливими потребами» Юлією Бойко.

Поясніть більше про самі предмети та їхню суть.

– На програмі маємо модульну систему навчання. Загалом 9 модулів. Кожен модуль розкриває певні теми.

 

До прикладу, перший модуль «Дитинство» містить теми про внутрішньоутробний розвиток, народження дитини, різні вікові періоди дитинства, дороговкази щодо виховання, дитячі психологічні травми, а також багато про сім’ю. Другий модуль – про виклики підліткового віку, поведінку і як з нею бути. Обговорюємо, що означає бути дорослими і зрілими, різні психологічні захисні механізми, які використовуємо в нашому житті.

Під час третього модуля розглядаємо теми, пов’язані зі старінням людини, потребами літніх людей, закінченням життя, як ми переживаємо втрату і як підтримати того, хто переживає втрату.

У четвертому модулі висвітлюємо теми роботи в команді, емоційне вигорання і як запобігти цьому. Ознайомлюємось, що таке майндфулнес і як його можна застосовувати у нашому повсякденному житті.

У наступному модулі вивчаємо психічні захворювання, різні види узалежнень, співзалежність, уже згаданий вище посттравматичний стресовий розлад, розлади, пов’язані з аутизмом. Плануємо додати цього року тему про гіперактивний розлад з дефіцитом уваги (ГРДУ).

Звичайно, що кожну з цих тем окремо можна вивчати дуже довго. Завдання програми – дати розуміння. Тому що розуміння забирає страх, руйнує стереотипи, усуває бар’єри. Ми починаємо розуміти вчинки і поведінку інших людей, розуміти їхні потреби. І тільки тоді можемо говорити про гідні стосунки і гідний супровід.

П’ятим модулем закінчується перший семестр. Влітку є час на проходження практики і здійснення проектів. А також на читання книг і перегляд фільмів з нашої тематики. Це обов’язкові частини нашої програми – саме на них ґрунтуватиметься усний іспит наприкінці навчання. Щодо практики – в повному обсязі вона обов’язкова для тих студентів, які не мають дотичності в своєму житті або професійній діяльності до людей з особливими потребами. Для всіх решта – це обов’язкові 10 годин ознайомчої практики в майстернях Ляршу.

Восени в другому семестрі починаємо вже більше заглиблюватися в теми, що стосуються інвалідності. Вивчаємо, що відбувається в сім’ї, в якій народилася дитина з інвалідністю, про виклики і прийняття, про різні види інвалідності, про гідний супровід особи та її рідних. Студенти також мають можливість ознайомитися з різними соціальними організаціями, відвідати дім підтриманого проживання «Емаус», будинок «Витанія» та майстерні («Лярш-Ковчег»), Тренінговий центр «Дім самостійного життя», відділення фізичної реабілітації у лікарні швидкої медичної допомоги.

Кожен модуль складається з танцерухової терапії відповідно до теми, аналізування практики, під час чого обговорюємо проблемні ситуації, з вирішенням яких виникають труднощі у студентів, а також оцінювання.

Виокремлю останній модуль нашої програми: «Доброзичливість». Коли вперше ознайомилася з програмою, то трішки здивувалася: «Про що це? Чому ця тема?». Але потім зрозуміла – це важливий висновок усього нашого навчання. Добрий фахівець у будь-якій сфері, а особливо там, де йдеться про людину – це не тільки той, хто має багато знань, це також той, хто розуміє цінності.

Говоримо про доброзичливість як життєву цінність, як світогляд. І тоді промивистими і зрозумілими є слова Жана Ваньє про супровід: «Супровід не є для того, щоб нас осуджувати чи вказувати нам, що робити, – він є для того, щоб показати нам нашу красу та цінність, допомогти віднайти зміст страждання, краще розуміти та прийняти наші обмеження та внутрішні суперечності… Це не хвороблива зчіпка двох людей, а стосунки, в яких кожен дає і отримує життя та запрошує до ще більшої свободи» (Жан Ваньє «Бути людиною»).

Як правильно – люди з інвалідністю чи особливими потребами?

– Законодавчо – люди з інвалідністю. Хоча особисто для мене є прийнятними обидва терміни. Головне, щоб у центрі була людина – людина з інвалідністю, людина з особливими потребами.

Якщо ж говорити про програму МПСС, то вона не тільки про людей з інвалідністю. Ми говоримо також про інші вразливі категорії людей – дітей, літніх людей, узалежнених та їхні сім’ї.

Побажання Вашим студентам і випускникам.

–  Користуйтеся усіма надбаннями Програми в своєму щоденному житті, нехай вона не залишається для вас тільки теорією. Під час оцінювання одна з наших студенток сказала: «Програма, як наплічник, з якого в потрібний момент я витягую те, що мені треба саме сьогодні». І я раджу усім – користуйтеся! Витягуйте з цього наплічника і несіть у світ, у свої сім’ї, у свої стосунки, у свою працю. Не бійтеся приймати виклики, не бійтеся змінюватися. І будьте доброзичливі – до себе та до інших!

З відгуків студентів:

Анна Резанцева: «Нові знання стали моїм мисленням».

Наталія Куриляк: «Це ресурс на все життя».

Тетяна Микитка: «Зібрався великий клубок знань – поступово розмотую і вкладаю в свою роботу».

Підготувала Наталія Байда

Фото з особистого архіву Юлії Бойко та архіву ІЕС

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...