У межах ХІІ Екуменічного соціального тижня «Відповідальність VS Популізм» відбулася зустріч із відомим економістом, керівником дослідницької групи Ukraine Economic Outlook Михайлом Кухарем, який прочитав відкриту лекцію «Чи стане Україна новим багатою?». Щоби зрозуміти економічні можливості та перспективи нашої держави, пропонуємо ознайомитись із її основними тезами.

Про торговельний баланс, ВВП та плутанину в платіжному балансі

Україна за 27 років незалежності мала лише два роки з позитивним торговельним балансом. У всі інші роки негативний показник у середньому становив 5–12 млрд дол. «Тобто ми купували імпорту у світі більше, аніж виробляли на експорт», — уточнив економіст.

 В українській фінансовій системі наявна неймовірна плутанина в статистиці платіжного балансу. Ця плутанина має глибоке історичне коріння. 1900 року Кейнс придумав Систему національних рахунків. Згодом цю формулу обрахунку прийняли всі провідні фінансові організації. У формулу хоч було введено невеличкий рядок платіжного балансу «купівля населенням готівкової іноземної валюти» зі знаком «–», однак, на переконання М. Кухаря, винахідник формули, мабуть, собі уявити не міг, що цей смішний рядок через 60 років на планеті Земля в таких країнах, як Росія, Україна й Казахстан становитиме 30 %, 50 % чи 80 % ВВП і буде одним зі значущим показників».

Наші заробітчани — найбільший феномен

Те, що сьогодні Україна має позитивний платіжний баланс, — заслуга заробітчан. Зокрема, за минулий рік завдяки їм в економіку України було влито 14 млрд. дол. І це, на переконання економіста, надзвичайно важливо з огляду на те, що через російську агресію «відвалилося» 20 млрд. дол. експорту в Росію.

До речі, українці змушені мати у своєму бюджеті долари, адже купити житло, машину, вести бізнес тощо переважно можливо за іноземну валюту.

На думку економіста, щоби зростала економіка держави вже сьогодні, «ми повинні робити те, що робили впродовж 2000–2008 рр.» — НБУ повинен утримувати курс на стабільному рівні та проводити порівняно м’яку монетарну політику, збільшуючи пропозицію гривні. Так, це призведе до так званої «доларової інфляції» в Україні (різниці між щорічним відсотком інфляції та девальвації), проте це — найкоротший шлях до стрімкого зростання.

Потрібно робити, як Китай

Китайська економіка щороку зростає на 10–12 %. Кризою вважається, коли цей показник становить 6–8 %. І так останніх тридцять років.

Завдяки кордону з ЄС, Зоні вільної торгівлі, безвізовому режиму Україна, на переконання М. Кухаря, перетворилася на найбільший недооцінений актив Східної Європи. «Інвестори обожнюють недооцінені активи. Ми можемо обирати будь-який парламент чи президента, будь-якого голову НБУ, нам надаватимуть кредити, наповнюючи резерви, не даючи можливості робити економічні помилки. Це називається «відскок тенісного м’яча» — він відбувається завжди, щоби ми робили або не робили», — зазначає економіст.

Саме тому, коли з’являється така країна зі спільним кордоном із ЄС, як Україна, то саме вона перетворюється на Китай упродовж наступних 10–15 років. «Україна приречена стати Китаєм тією чи іншою мірою. І питання лише в тому, — наголошує М. Кухар, — чи ці надприбутки зроблять місцеві бізнесмени чи їхні зарубіжні колеги».

Про інвестиційний бум та вину фінансової влади

Попри війну в Україні — зауважує економіст — доларове ВВП нашої країни за останні два роки загалом зросло на 46 % і відповідно до тренду ми маємо вийти на докризовий рівень у 2021 році. Тобто до економічних показників 2013 року. Закінчиться цьогорічна політична турбулентність, пов’язана з президентськими та парламентськими виборами, і в Україні неодмінно почнеться справжній інвестиційний бум.

В Україні, як і в усьому світі, економіка циклічна й колись ріст економіки закінчувався (такі роки вже були), але жодної вини української фінансової влади в цьому не було. Цей ріст підрізати може лише зовнішній фактор, зокрема війна, світова економічна криза. Зважаючи на це, М. Кухар не береться прогнозувати, коли відбудеться наступна криза в Україні. На його переконання, такої глибокої економічної кризи вже не буде, а відбудеться звичайне уповільнення економічного зростання, котре за півроку–рік відновиться.

Треба чітко розуміти, які саме реформи нам потрібні

Відповідаючи на запитання студентів, М. Кухар зробив цікаві та слушні акценти про реформи. Сучасні українські економічні реформи суспільство сприймає неоднозначно. Це пов’язано із розумінням самого поняття ще з 80-х років, коли реформи, які здійснювали уряди Польщі, Чехії, Словенії, були шоковими. Досвід проведення реформ у Грузії М. Саакашвілі довів, що вони можуть бути популярними.

Україна міститься в принизливому списку шести останніх країн на планеті, де не можна продавати й купувати землю (Венесуела, Куба, Північна Корея, Конго, Таджикистан). У нас невільний ринок землі, реформа якого матиме приголомшливий ефект для економіки.

«Я був у робочій групі, яка три роки тому опрацювала комплексну податкову реформу. І ця реформа повинна була призвести до фантастичного фінансового ефекту», — ділиться економіст. На жаль, з усієї реформи уцілів лише один елемент, який до сьогодні намагаються ввести, — податок на виведений капітал.

Про українського олігарха та Президента США

Лише в Україні апелюють до поняття «олігарх», коли хочуть залізти до кишені звичайного українця. «Я не вірю в існування олігархів. Їх немає!» –наголошує М. Кухар. Насправді ж є природний великий капітал, який тяжіє до вигідних умов інвестування. «Він іде з країни не тому, що хтось злий і не любить неньку, — говорить економіст, — а тому, що він десь у Болгарії знайшов 10 % ставки корпоративного податку».

Політика Д. Трампа — це мрія всіх економічних лібералів. Він зумів особисто домовитися із 200 найбільшими компаніями США про відсоткову податкову ставку. У такий спосіб йому вдається зберегти в країні стабільність економіки із певним приростом щороку, убезпечуючи від виведення бізнесу в офшори. Тому відбувається навпаки — капітал повертається до Америки.

Українській владі потрібно домовлятися з бізнесом, створити вигідні умови його функціонування реально, а не лякати українців олігархами та займатися соціалізмом.

Завершуючи лекцію, Михайло Кухар зауважив, що наша держава в економічному аспекті — дуже цікавий феномен, і саме тому «Україна міститься на вістрі світової макроекономічної дискусії».

 

Згадану статистику та прогнози можна знайти за посиланням:

http://imfgroup.com.ua/ru/2018/12/15/eventreports/

 

Оксана Гоцур

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...