Продовження матеріалу, опублікованого в попередньому номері.

За словами лікаря, правильним рішенням є те, що пацієнти укладатимуть договори із сімейними лікарями, які потім, у разі потреби, скеровуватимуть пацієнта до інших вузькопрофільних спеціалістів. Це упорядкує маршрут пацієнта і регламентує його лікування. «Людина могла з будь-якого міста чи села відразу потрапити до професора. Це структурований безлад і люди реально не розуміли, наскільки вони мали доступ до медичної допомоги. Бо і цей професор у нас цінився у три копійки! У світі такого ніде немає», – запевняє Наталя Ван Доеверен і додає, що «у шпиталі Шептицького працює сімейний лікар, з яким можна буде укласти договір і отримувати якісне лікування. І вже тепер чимало людей мають намір це зробити».  

  Наталя Ван Доеверен, попри зрушення у нашій медицині, також пояснює, чому медична реформа недосконала і до чого потрібно бути готовим. Бюджет у галузі охорони здоров’я (це податки, відсоток від ВВП) розподілявся полінійно у вигляді трансферу у регіони + додаткове фінансування з місцевого бюджету. Відтепер буде сформована Національна агенція охорони здоров’я – служба із закупівлі медичних послуг, яка отримуватиме кошти від держави та закуповуватиме медичні послуги, зокрема і в приватному секторі. 

 «Теперішній бюджет на охорону здоров’я – очевидно, що його до цього не вистачало на всіх і на все. Формально всім належало – беріть, але де-факто грошей не вистачало. І нічого не змінилося з фінансуванням. Ми не стали багатшими, не стали платити більші податки. Тоді, якщо ми збираємось прозоро закуповувати медичні послуги, бачитимемо, на скільки нам вистачає. Але очевидно, що на всіх громадян не вистачить. Тому людям мають чесно сказати, що стільки-то вистачає на первинну допомогу для всіх, від Порошенка до безхатька. Решту мудро поділити, щоб вистачило всім. Вторинна і третинна ланка матимуть свою ціну, вона буде прорахована в контексті тих грошей, які будуть витрачати на вторинну і третинну ланки. Потім нам мають чесно сказати, що, до прикладу, на вторинну допомогу буде виділено 10 млн на рік, на третинну – 6 млн на рік, і це плюс-мінус буде подібно до Британської моделі. Усі решта – чекатимуть на планову медичну допомогу. І в цьому контексті ця модель є доволі сумною, оскільки ця плановість призводить до того, що до 35 % людей у Великій Британії не доживають до планового хірургічного лікування. Але кожен має право сам оплатити й отримати медпослугу в приватній чи в державній лікарні, яка тепер буде некомерційним підприємством або страховик може покрити витрати на лікування, якщо людина застрахована. Хоча у нас страхова медицина чомусь стала другорядною, тому що у нас немає відповідної культури і немає довіри до страхової компанії. Отже, про ці речі треба чесно говорити».

 Наталя Романівна також наголошує на певних моментах у прописаній реформі, які сьогодні є незрозумілими. До прикладу, 49 стаття Конституції України гарантує безоплатну медицину кожному громадянину по всій території України, а медична реформа запровадить послуги, за які доведеться платити самому пацієнтові. Виникає колізія, де закон суперечить законові. «Коли пацієнту скажуть платити за якусь послугу, він має конституційне право позиватися до держави через порушення його конституційних прав. Адже стаття гарантує безоплатне лікування кожному громадянину. Фактично та стаття залишилася лялькою, бо вона не скасована» – зазначає Наталя Романівна. Цікаво також, за яким принципом Національна агенція охорони здоров’я із закупівлі медичних послуг закуповуватиме для населення ці послуги? Наскільки це буде чесно та прозоро? Якщо за принципом надання якісних послуг, то хто буде їхнім аудитором? Заступник адміністратора з медичної частини Шпиталю ім. митр. А. Шептицького боїться, що у цій сфері буде багато зловживань.

 «Але маю мрію, що зміниться мікроклімат, субкультура у медичній галузі. Бо є ще нездорові тенденції та неправильна самооцінка у людей і оцінки того, хто є поруч з тобою. Медицина – це гуманістична галузь. Тут працюють не з цементом і вугіллям, а з болем людини. Інше питання, як цей біль відображається на лікареві, і в цій царині наявне питання вигорання лікарів, їхнього захисту, психологічного супроводу. Для України це складне питання», – акцентує увагу Наталя Романівна. – «У нас не працюють з лікарем чи медсестрою, які втратили пацієнта, як це є закордоном. Там навіть при лікарській помилці, намагаються розібратися, що спонукало до неї. І трактується це в аспекті травми для лікаря, бо жоден лікар чи медсестра не хоче зумисне зло пацієнту».

 «Шпиталь Шептицького – це перший заклад, у який я прийшла працювати в Україні, і відчула оцей мікроклімат, де запроваджені європейські норми та підходи до медицини. Ми діємо та працюємо від імені УГКЦ і по-іншому бути не може, нашим керівником є священик, отець Андрій Логін. Тут уже функціонує західна модель медзакладу», – підсумовує Наталя Ван Доеверен.

 Справді, шпиталь Шептицького слугує гарним прикладом доброго менеджменту в медичній сфері, тому віримо, що і медичну реформу можна втілити у життя на гідному рівні, якщо кожен причасний до неї діятиме чесно та в інтересах людей.   

 

Олеся Барчук

Фото: http://dailylviv.com/

http://leopolis.news/

Довідка:

Благодійний фонд «Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького» (заснований ще 1904 року), який з 2013 року перебуває в управлінні Львівської архиєпархії УГКЦ і покликаний допомагати найбільш незахищеним верствам населення. Кожна людина, що опинилися у складних життєвих обставинах, може звернутися сюди по медичну допомогу, написавши письмову заяву. А ті люди, які просто дбають про своє здоров’я у стінах Шпиталю, сплачуючи за послуги – теж долучаються до благодійництва, оскільки десяту частину відраховують на допомогу тим, хто не може про себе подбати.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...