Від 1 січня 2018 року в нашій країні офіційно розпочали впроваджувати медичну реформу, за словами фахівців, дещо подібну до моделі Беверіджа, що у Великій Британії. Конституція нас тішить уявною безкоштовною медициною, а по суті – суспільство платить за все і всім. Такі подвійні стандарти суперечать моральним принципам християн, які прагнуть жити чесно. Тому ми поспілкувалися про тотальні проблеми нашої медицини, про медичну реформу, гідне місце людини в ній, про зміну субкультури у медичній сфері та ментальності суспільства, і роль влади у цьому питанні із заступником адміністратора з медичної частини Благодійного фонду «Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького», з лікарем-гінекологом з 25-річним стажем Наталією Ван Доеверен. Наталія Романівна впродовж останніх 6 років працювала заступником головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні, отож має досвід роботи як у державних, так і в приватних медзакладах, пройшовши всі щаблі медичної кар’єри. Працювала вона також у Брюсселі в Європарламенті (проект євроінтеграції України у 2007–2008 рр.).

 – Впевнена, що в українців і в української влади мусить бути амбіція реформувати медичну галузь. Тому що право на охорону здоров’я і життя має бути в кожного громадянина вільної, достойної, цивілізованої країни. Такої мети мали б дотримуватись усі: професійні корпоративні групи медиків (це 3 % дорослого населення), пацієнти, які цього прагнуть, і влада, яка має безпосередній обов’язок забезпечити це конституційне право кожному громадянинові. Чи так є насправді? Очевидно, що ні. Кожен з нас рано чи пізно стає пацієнтом. І ми спостерігаємо величезний потік нарікань зі всіх боків. Незадоволені пацієнти якістю, доступністю, ціною; медики, бо вони сьогодні, з мого погляду, є глибоко принижені становищем жебрака або інституційного корупціонера. Бо всі знають, що за медичні послуги треба платити неформально. Навіть ті, хто не беруть неформальних платежів, є у категорії потенційно «беручих», – розпочинає розмову Наталія Ван Доеверен. – Медичні працівники, відстоюючи своє право на гідний заробіток за важку працю, мали б бути рушіями змін. Але ті, хто мали би бути рушіями тих змін, стають їхніми консерваторами. Є велика частина медиків, які непогано заробляють тіньовим доходом, і їм зовсім нічого не хочеться змінювати. Прозорість – це зрозумілі правила гри. Комусь співзвучно зі серцем, а багатьом – ні. Спостерігала, що вимагали змін здебільшого «знедолені» категорій медичних працівників – сільська медицина, районна. Медики східних теренів України теж потребували змін, бо там соціокультурно та історично не обумовлено те, що пацієнт має платити лікареві додатковий дохід. Але навіть з впровадження медреформи, я не вірю, що цей тіньовий дохід буде повністю елімінований. Це пов’язано з тим, що не тільки медики готові отримувати цей дохід, але люди готові платити.

Зрозуміло всім, що медична галузь у тому форматі, в якому вона була до реформи, не могла далі існувати. «Ми маємо лікарні-привиди, ліжка-привиди, маємо постатейне фінансування в галузі охорони здоров’я, без жодних гарантій, що це конвертується у якість, конкретну медичну послугу для конкретної людини. Фінансування одного ліжка – це «штаб» (санітарка, медсестра, лікар, харчування, вода, газ, світло, додаткові видатки, як адміністративні тощо. Відповідно, що більше ліжок, то більші видатки. Це величезні кошти. А пацієнту потрібно зробити, до прикладу, лише укол, що можна здійснити у маніпуляційному кабінеті», – говорить лікар.

 Наталія Ван Доеверен пояснює, що ми успадкували з СРСР модель Семашка і 25 років її тягнули – за її словами, вона не найгірша, але в умовах планової економіки та необмеженого доступу до бюджету. Але сьогодні вона не може працювати у реаліях ринкової економіки. Тому постала потреба шукати іншу модель, адаптовану до наших ментальних, демографічних, соціокультурних, географічних та економічних реалій.

 Сьогодні Міністерство охорони здоров’я презентує нам медичну реформу у трьох іпостасях – зміни стосуватимуться первинної, вторинної та третинної ланки надання медичної допомоги. Для того, щоб впровадити так званий принцип «гроші йдуть за пацієнтом», за словами Наталі Романівни, має бути все комп’ютеризовано, тобто зафіксовано від моменту, коли пацієнт переступив поріг клініки і його покинув. Потрібно облікувати всі витрати, які залучені до надання допомоги пацієнту, як робота лікаря, медсестри, вартість медикаментів тощо, щоб можливо було обрахувати та оплатити надані медичні послуги.

 На думку Ван Доеверен, потрібні певні види безкоштовних медичних послуг, гарантовані державою, незалежно від майнового стану. Як от, екстрена паліативна допомога, охорона дитинства і материнства (педіатрія, пологи). Людина має право гідно народитися і гідно померти. Є випадки, як автокатастрофи, стрілянина, нещасні випадки, тобто екстрені ситуації, де про гроші немає часу думати. Можна йти вулицею, впасти, будучи керівником, начальником, мамою крутого бізнесмена, головним бухгалтером, і не дочекатися меддопомоги, як це є тепер, – висловлює своє бачення Наталя Романівна.

Продовження у наступному номері

Олеся Барчук

Фото з особистого архіву Наталії Ван Доеверен

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...