Чи любимо ми своє місто і вважаємо його комфортним для проживання? Чи для всіх людей воно є зручним та доступним? Чи всі мають можливість з легкістю потрапити щодня на роботу або ж на навчання? Чи взагалі нас сприймають, якщо ми інші? Про це мало задумуємося, якщо ми не в умовах обмеженості або ж не маємо особливих потреб. Це питання розкрило себе сповна особливо тепер, у час, коли по всій країні є навіть не десятки чи сотні, а тисячі людей, зранених війною фізично та психологічно. Чимало дітей та молодих людей з інвалідністю не мають реальної можливості «розправити крила» і реалізувати себе через банальну необлаштованість та малодоступність до об’єктів освіти. Отже, це проблема, яку, на щастя, уже вивчають, шукають методи та способи її вирішення у різних площинах: від побуту до залучення та прийняття у соціум.

Не дивно, що під час ЕСТ, що відбувся під гаслом «Гідність-Служіння-Солідарність: на шляху оновлення країни», чимало уваги зверталось саме на питання інклюзії і тому, наскільки наше суспільство є інклюзивним щодо людей з особливими потребами. Власне, в одному з круглих столів на цю тему братиме участь канд. пед. наук, доц. Ніна Михайлівна Гайдук,яка представляє Міжнародний центр професійного партнерства «Інтеграція», що діє у Національному університеті «Львівська політехніка». Щоб більше дізнатися про діяльність цього центру, ми вирішили безпосередньо поспілкуватися з його працівниками та побачити сам осередок, де формують нову, дієву соціальну інклюзію.

У просторій світлій кімнаті ведемо розмову за теплим чаєм з Мар’яною Гасяк, помічником директора Міжнародного центру професійного партнерства «Інтеграція».

– Міжнародний центр «Інтеграція» формально існує з 2015 року, розташований за адресою вул. Коновальця, 4, каб. 104  навчального корпусу № 29 Львівської політехніки. Очолює центр Ніна Михайлівни Гайдук, яка зі середини 90-х років займається соціальною роботою, і саме її напрацювання у цій сфері втілилися у створенні та діяльності центру «Інтеграція», – розпочинає розмову Мар’яна Гасяк. – Я тут працюю з 2016 року, є ще один працівник – Данило Швед, спеціаліст I категорії та менеджер Служби доступності «Без обмежень», що діє у нас з 2017 року.

За словами пані Мар’яни, центр «Інтеграція» маєна меті втілювати міжнародний досвід соціальної роботи в Україні, застосовувати його, опрацьовувати не лише теоретичні дослідження, але й максимальну увагу звертати саме на практичні аспекти. Йдеться не лише про запозичення іноземного досвіду, але й про співпрацю на рівних із зарубіжними партнерами. Адже ще до офіційного створення центру Інститут гуманітарних і соціальних наук Львівської політехніки брав участь у потужних українсько-канадських соціальних проектах, налагоджував дієву партнерську співпрацю з Німеччиною.

«Особливо для нас є цікавим канадський досвід, оскільки вони є дуже просунуті у соціальних питаннях у Канаді. Хочемо впроваджувати у нас нові здобутки, що виникають тепер у світі. Усе почалося з досліджень соціальної роботи та науково-практичних напрацювань. У червні 2016 року нас ознайомили також з досвідом Вюрцбурзького університету (Німеччина), який ми відвідали. Там існує служба КІЗ – спеціальний контактний та інформаційний сервісний центр для студентів з інвалідністю і хронічними захворюваннями. І власне, після цього, беручи до уваги певні зразки того, як це відбувається у Німеччині чи в Канаді, намагаємось акумулювати цей досвід у нас. Так, виникла ідея створити аналогічну службу в нашому Університеті – Службу доступності до можливостей навчання «Без обмежень», – ділиться Мар’яна Гасяк.

– У багатьох закордонних ВНЗ є такі служби, які займаються питаннями людей з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Нас це зацікавило. Служба доступності «Без обмежень» мала бути окремим університетським підрозділом і ми сподіваємося, що з часом так і буде. На цей момент, фахівці кафедри соціології та соціальної роботи і Міжнародного центру «Інтеграція» працюють над цим проектом. Сьогодні Служба є частиною Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка». Дуже активно підтримує діяльність Служби, сприяє її розвитку, виступає на засіданнях Вченої ради проректор Львівської політехніки Корж Роман Орестович. Він був з нами у Німеччині, ознайомився з німецьким досвідом і вболіває за те, щоб його впроваджувати у стінах Університету, – каже Мар’яна Гасяк.

Продовження в наступному номері

Розмовляла Олеся Барчук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...