З ранковою прохолодою вересня, коли закриваються вікна літніх мрій, насторожено повертається екзистенційна тривога і роздуми про наше місце у картині життя. Ми полишаємо ідеальності у розмальованих фантазією спогадах і напружено вглядаємося у майбутнє, вгадуючи контури примарного щастя, яке повсюдно рефлексійно бажають один одному засліплені правилами етикету і дистанційної благопристойності люди. Ким насправді стаємо ми, коли щораз глибше занурюємось у приватні потреби? Наскільки далеко людина здатна зайти заради марева особистого щастя? Наскільки широкими залишаються коридори нашої свободи після тисяч дрібних і великих залежностей від матеріального і соціального, які обплутують нас немов ліани у невблаганних джунглях? Так чи інакше, ці та інші запитання, якщо вже турбують нас, зводяться до головного: чи природа людини є доброю чи злою?

Після світового успіху фільму «Ідеальні незнайомці», в якому дещо цинічно, але з добрим гумором препаровано сучасну сім’ю, Паоло Дженовезе створює наступний фільм, яким намагається закріпити за собою репутацію серйозного майстра психологічного кіно. У цьому фільмі, який він назвав просто «Місце зустрічі», він випробовує екзистенційним балансуванням саму лиш людину, практично позбавлену подружніх чи товариських противаг.

Сюжет цього фільму вже традиційно для режисера інтригує незвичністю та звичайністю водночас. За формою сценарію це майже казка про втілення мрій, які виконує для дев’ятьох випадкових і незнайомих між собою героїв загадковий чоловік. Звичайно, що умовами виконання цих бажань повинні стати вчинки, до яких жоден з них не міг бути морально готовим. Чи наважиться людина заради власного щастя піти супроти власної совісті – стає головною інтригою фільму.

У результаті, наскільки простим за формою побудований цей фільм, настільки складним за філософією він виявляється. Перед нами дев’ять екзистенційних історій звичних нам сучасників, які переплетені внутрішнім болем та моральними сум’яттями. Майже кожен глядач зможе уявити себе в якійсь з цих ролей. У такий спосіб фільм знову, як і попередній «Ідеальні незнайомці», максимально зближує дистанцію зі сучасною людиною, майже заглядаючи у її приватні секрети та по-рентгенівськи просвітлює приховані слабкості.

Паоло Дженовезе після «Ідеальних незнайомців» зумів не повторитися і навіть піти ще далі, створивши дуже сміливий за формою та метафоричний і провокативний за змістом фільм.

Саме таке кіно нам потрібно сьогодні, у перенасичений динамікою час, коли часу на роздуми практично не залишається…

Приходьте. У Кіноклубі зможемо подумати разом, у колі однодумців.

Олег Яськів

Джерело: http://prostir-kino.com.ua/2019/09/mistse-zustrichi-rezhiser-paolo-dzhenoveze-italiya-2017/

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...