Зазвичай більшість церковних богослужінь не відбуваються без піснеспівів. Вони сприяють тому, щоби людина могла зосередитися на молитві, задають певний духовний настрій, тон церковних відправ, допомагають відновити в пам’яті асоціації чи переживання, пов’язані з релігійними святами. Тож присутність хору на Літургії певною мірою творить атмосферу богослужіння, надає їй якогось особливого мелодійного забарвлення. Про те, як зацікавити особу до церковного співу, яка роль кожного учасника хору, що є ключовим, аби спільнота розвивалася і зростала, розповіла диригент молодіжного хору “Етерія” Олена Денис.

Вони не закінчували театральних студій, однак акторська гра й театр стали частиною їхнього життя. Їхня сцена – у звичайних сиротинцях, військових частинах та госпіталях, будинках для літніх людей. Адже ці актори хочуть нести світло туди, де на нього по-особливому чекають. Вони – це близько 30 учасників молодіжного християнського театру “САД”, який вже понад рік існує при Центрі студентського капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ. Ця молодь не любить звичних сценаріїв, тому навіть цьогорічне Різдво святкувала не традиційно у сімейному колі, а разом із військовослужбовцями на сході України.

У світлі святкування Різдва, що є передусім святом родини, доречно розповісти про Рух християнських сімей, який уже дванадцять років поширюється в Українській Греко-Католицькій Церкві. Зародився він у Львові, від ініціативи Комісії родини та подружніх пар, які на той час проходили передподружні навчання. Подружжя зробили це для того, щоб продовжувати вчитися будувати свій шлюб, черпаючи і ділячись досвідом одні в одних, а також навчаючись духовних істин, як для особистого, так і для сімейного духовного зростання. Проте у масштабі діяльності рух потрохи виходить за межі Львова і поширюється у Дрогобичі, Стрию, Пустомитах, Бродах, Коломиї. Загалом рух налічує вже сотні сімей. Рух – це вже не тільки організація, а явище, що автономно діє на парохіях.

Йдеться про навчальний курс, якого не викладають у жодному університеті, але котрий доведеться запізнати кожному в житті, незалежно від того, чи особа вибере подружній стан чи ні. Адже, щоб зрозуміти іншого, потрібно збагнути себе! Інтерактивну навчально-розважальну програму курсу про близькі стосунки «Гостинець», що допомагає зрозуміти себе, свою зрілість та іншу людину, уже освоїли дві групи молодих людей Львівщини.

Ініціатором та натхненником такого курсу є Ольга Матвійчук, координатор напрямів «Щаслива сім’я» та «Ефективне спілкування» в соціальному проекті Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ «То-ся не зробить». У кожному наборі повного курсу однакова кількість хлопців і дівчат мають змогу краще себе пізнати, усвідомити, на яких «підвалинах» і з якого «матеріалу» найкраще будувати міцні стосунки. Гостинець – це не тільки місце зустрічі, діалектне значення – дорога, шлях, а також смаколик для гостей, тому організатори зробили наголос на двох складових – навчанні та відпочинку.

Нещодавня Революція Гідності показала, що зміни в мисленні українців, у їхніх поглядах вже почали відбуватися. Перш за все реформа світогляду вплинула на молодь. Але щоб зміни стали суттєвими, треба реформувати інституцію, яка виховуватиме таку молодь, щоб викорінити пострадянські тенденції в освіті. Про реформування освіти в Україні вдалося поспілкуватися з британським істориком та богословом Джошуа Т. Сьорлом, викладачем богослов’я та громадської думки у Сперджен коледжі, Лондон, який цієї осені завітав до Львова та взяв участь у VIII Екуменічному соціальному тижні.

– Під час Екуменічного суспільного форуму Ви говорили про освітню реформу в Україні: Перехід від Homo Sovieticus до Homo Maidanus. На Вашу думку, чи змінить нова реформа нашу систему освіти від Homo Sovieticus до Homo Maidanus?

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...