Завершальним заходом Х Екуменічного соціального тижня «ГідністьСлужінняСолідарність. На шляху оновлення країни» була робоча майстерня (workshop) «Розвиток лідерських якостей». Організувала подію Українська академія лідерства. Тож «Духовність» запрошує на місце подій робочої майстерні, в товариство молодих розумних і амбітних студентів. 

У сонячний суботній день я потрапила в антикафе «CoMMuna». У молодіжному просторі тривала робоча майстерня «Розвиток лідерських якостей». Стильні студенти розкидано сиділи на великих подушках і пильно вдивлялися в проектор. Цікаво, що модераторами були ровесники учасників, які закінчили Українську академію лідерства. До слова, це програма особистісного та суспільного розвитку, основним елементом якої є 10-місячний формаційний курс для випускників середніх шкіл, що базується на цінностях та вихованні лідерських якостей і навичок. Місією академії є вплив на глибинні соціальні процеси в українському суспільстві через формування майбутніх лідерів.

Продовження матеріалу, опублікованого в попередньому номері, в якому о. Ростислав і Тетяна Пендюки доступно розповідають, як вони служать Господу тими дарами, якими їх Бог нагородив.

Я і мій дім будемо служити Господеві

О. Ростислав: Наші діти вдома мають свої обов’язки з прибирання, миття посуду. Нещодавно з розмови з наймолодшим сином я зрозумів, що інші діти вдома нічого не роблять, усе роблять батьки. І це ненормально. Потім роботодавці скаржаться, що молоді люди, які приходять на роботу, є абсолютно безвідповідальні. Бо в них вдома не було жодної відповідальності. Якщо хочемо виховати наших дітей до життя в сім’ї, до відповідальності і до служіння – то вони мають мати свою відповідальність вже від раннього віку, змалечку. Ми любимо своїх дітей і хочемо дати їм усе найкраще. Власне, це і є найкраще – навчити їх відповідальності. Виконати за дітей усю роботу – це неправильно. Тому діти мають мати вдома конкретно прописану відповідальність. У нас, наприклад, на холодильнику прописано все: хто коли де і що робить. У кухні є чергування, і ні в кого ніколи не виникає жодних запитань.

Здивуєтеся, чому тема у рубриці «Молодь» така сімейна? Тому що сьогодні пишемо про молодь, але не для молодих людей, а для їхніх батьків. Рано чи пізно всі мріємо про добре майбутнє дітей. А як сьогодні це майбутнє закладати? О. Ростислав і Тетяна Пендюки доступно розповідають, як вони служать Господу тими дарами, якими їх Бог нагородив.

Де шукати відповіді на дитячі сумніви?

О. Ростислав: Web 2.0 – це щось, куди рухається Інтернет, це крок у майбутнє. Сім’я 3.0 – це сім’я у майбутньому. Теперішня сім’я має певні виклики, яких раніше не було, або вони були мінімальними. Сучасна молода людина ставить під сумнів усе. Якщо раніше були певні цінності, які не ставили під сумнів і про які, в принципі, не говорили, то сучасна молода людина під сумнів ставить усе: Бога, сім’ю, авторитетів. Це не означає, що це погано, бо ставити під сумнів – не означає заперечувати. Вони просто шукають, питають «чому?»: чому Бог – це важливо? Чому вірити – це важливо? Чому я повинна/повинен створювати свою сім’ю?

Ці три поняття – гідність, служіння, солідарність, які будуть обговорювати під час 10-го Екуменічного соціального тижня в Києві, напевне, кожного з нас раніше викликали роздуми. Адже в житті хоча би раз нас «обпікало» це слово – гідність, ми намагались комусь служити або приймати це служіння, і будувати солідарність у своїй країні. Принаймні якось так це розуміла я до знайомства з Євгеном Глібовицьким, журналістом, політологом, учасником Несторівської експертної групи та Української експертної групи. Це інтерв’ю змінило моє бачення на світ.

Інститут екуменічних студій УКУ оновлює магістерську програму

У новому навчальному 2017/2018 навчальному році на базі філософсько-богословського факультету УКУ відкриється освітньо-професійна програма підготовки «Екуменічні науки: християнство в діалозі зі світовими релігіями, суспільством і медіа». Ця навчальна програма діятиме при Інституті екуменічних студій. Про умови вступу, особливості та переваги програми ми розпитували у її керівника, заступника директора ІЕС Ірину Роговську.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...