Порозуміння та взаємоповага – те, чого потребують сучасні християни, зокрема в Україні. Христос, ще бувши тут, на землі, заповідав: «Щоб усі були одно» (Ів. 17: 22–23), але з роками Його послідовники порушили цю заповідь. Бажання одноосібної влади, конфлікти й непорозуміння спричинили до тріщин у стовбурі християнства, з яких потім сформувалося кілька гілок. Згодом були спроби відновити єдність, однак, вони, на жаль, лише поглибили розкол. Відтак активні миряни та духовенство понад сто років тому започаткували екуменічний рух, завданням якого є відшукати порозуміння між християнами та в єдності працювати задля розвитку суспільства. В Україні, де особливо гостро відчутний поділ християн, ідеї екуменізму активно відстоює Інститут екуменічних студій Українського католицького університету. Зокрема діє магістерська програма з екуменічних наук, яка готує фахівців для практичної та науково-дослідної роботи у сфері екуменічних наук, з поглибленими знаннями християнського віровчення та належними навичками у галузі міжконфесійного й міжрелігійного діалогу. Студенти досліджують сучасний стан релігій у світі, основні принципи соціального вчення християнських Церков, позицію Церков щодо мас-медіа, здобувають навички організації роботи церковної прес-служби та PR-служби. Нещодавно програму оновили, тепер молодь може вивчати «Екуменічні науки: християнство в діалозі зі світовими релігіями, суспільством і медіа» та отримати диплом магістра богослов’я державного зразка.

 З цієї нагоди, я вирішила ознайомити молодь різних конфесій з оновленнями та розпитати про ставлення до екуменізму, а також про те, наскільки доцільним є навчання на цій магістерській програмі. Чи зможе вона дати добрі плоди на шляху до подолання непорозумінь між конфесіями і навіть релігіями й посприяти екуменічному діалогові? 

Оксана Войтко, УГКЦ

«На мою думку, кожна ініціатива, яка стосується теми міжконфесійного та міжрелігійного діалогу, сама собою є надзвичайно важливою! Оскільки у нашому суспільстві бракує знань, толерантності та розуміння щодо цього питання. Подібні програми важливі, щоб сприяти розвитку такого діалогу ще й максимально фахово і професійно. Вони допоможуть навчити шукати єдність та порозуміння там, де їх не вистачає. Оскільки не рідко ми звикли акцентувати увагу на відмінному, а не на спільному».

Володимир Перун, УПЦ КП

«Ідея екуменізму мені подобається, але складно відповісти, коли не навчаєшся. Я за індивідуальність кожної релігії, конфесії. Вивчення екуменізму допомагає краще пізнати вияви релігійності та 

моральності людей і будувати фундамент для миру, спілкування, обміну досвідом. Найкращий вияв для вирішення конфлікту – це співпраця задля добра людей. Віра без діл мертва, тож творіть добро!»

Богдана Музичко, УПЦ

«У сучасному світі, в умовах постійного руху і змін є два важливі процеси, про які не можна забувати. Це – процес пізнання і процес діалогу. Процес 

пізнання має давати нам розуміння того, про що ми не знаємо, що не приймаємо через нерозуміння. Щодо діалогу, то ми повинні сьогодні єднатися у всіх питаннях, особливо в тих, які нас розділяють, наприклад релігійних. Ми проводимо поділ на християн, мусульман, буддистів, а в українському контексті ще й християни поділені на багато різних конфесій. Маємо розуміти та поважати думку один одного.

Якщо говорити про програму «Екуменічні науки: християнство в діалозі зі світовими релігіями, суспільством і медіа», то вона дає людям глибші знання про кожну з конфесій. Завдяки їй люди можуть пізнавати, розуміти й поважати представників іншої конфесії чи релігії, а потім нести ці знання у своє середовище і розвіювати міфи. Я особисто знаю кілька випускників програми, до яких можу звернутися за поясненнями щодо релігійних питань, якщо вони мені незрозумілі. Ми повинні пізнавати інших, бо як можемо вороже ставитися до чогось, якщо не розуміємо до кінця сам процес, явище, релігію чи конфесію. Спочатку треба пізнати».

Віталій Волянський, РКЦ (парафія св. Івана Павла ІІ)

«Якщо розуміти екуменізм як конструктивний діалог між християнськими конфесіями та іншими релігіями, тоді, як на мене, це явище цілком закономірне і виправдане. Особливо після століть взаємних образ, гострих конфліктів, а то й просто мовчанок. Якщо ж хтось під маскою екуменізму, на тлі новомодних шаблонів толерантності, намагається проштовхнути ідеї такої собі «догматичної розмитості», тоді це – шлях у нікуди. Римо-католицька церква в декларації Dominus Iesus («Господь Ісус»), що її уклав майбутній Папа Бенедикт XVI і ухвалив св. Іван Павло ІІ, чітко дала зрозуміти, що діалог між конфесіями та релігіями не повинен нівелювати факту єдиної спасительної місії Ісуса Христа (щодо інших релігій) і Католицької Церкви (щодо інших християнських конфесій; йдеться, передовсім, про протестантські деномінації, оскільки православні церкви вважаються істинними помісними Церквами з чинними таїнствами і священством)».

Родіон Кадацький, протестант, Церква Євангельських християн

«Я проти тільки «суперекуменізму» – об’єднання всіх (або конкретних) релігій. До християнського екуменізму я ставлюся добре, тому що, як казав у одному з відео о. Іван Дацько: «Екуменізм – це шлях вирішення проблеми, вивчення як дійти до повної єдності церков, тому що єдність – не означає однообразність». Ось до цього я ставлюся добре.

А навчання на цій магістерській програмі є не просто доцільним – воно, я вважаю, просто необхідне для людей, які хочуть та мають здатність рухатися в цьому напрямі. Адже висококваліфіковані фахівці з екуменізму необхідні державі та Церкві сьогодні. Якщо ми хочемо подолати шлях непорозуміння та невігластва багатьох Церков щодо інших конфесій, то така програма є справді необхідною на цьому шляху».

Отож, загалом, люди яких я опитувала мають розуміння екуменізму, його справжніх цілей. Дехто чітко розмежовує ведення міжхристиянського та міжрелігійного діалогу. Але, один з коментарів змусив мене задуматись над тим, що для магістерської програми з екуменічних наук є ще широке поле для діяльності.

Підготувала Анна Грапенюк

Фото з особистого архіву коментаторів

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...
Ми рекомендуємо
  • Фонтан
  • Зимова школа «Львів – місто діалогу»

    Зимова школа «Львів – місто діалогу»