Завершальним заходом Х Екуменічного соціального тижня «ГідністьСлужінняСолідарність. На шляху оновлення країни» була робоча майстерня (workshop) «Розвиток лідерських якостей». Організувала подію Українська академія лідерства. Тож «Духовність» запрошує на місце подій робочої майстерні, в товариство молодих розумних і амбітних студентів. 

У сонячний суботній день я потрапила в антикафе «CoMMuna». У молодіжному просторі тривала робоча майстерня «Розвиток лідерських якостей». Стильні студенти розкидано сиділи на великих подушках і пильно вдивлялися в проектор. Цікаво, що модераторами були ровесники учасників, які закінчили Українську академію лідерства. До слова, це програма особистісного та суспільного розвитку, основним елементом якої є 10-місячний формаційний курс для випускників середніх шкіл, що базується на цінностях та вихованні лідерських якостей і навичок. Місією академії є вплив на глибинні соціальні процеси в українському суспільстві через формування майбутніх лідерів.

 Leadership is taking responsibility

Воркшоп розпочався зі знайомства учасників, якими здебільшого були студенти Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, Українського католицького університету, віком 19–20 років. Учасників запитали, що таке лідерство? І відповіді були доволі різноманітними та влучними. Хтось відзначив, що це вміння вести, нести відповідальність, об’єднати однодумців; ще лунали думки, що лідер – це той, хто вміє бути щасливим і робити щасливим інших, хто вміє вести і служити. До лідерства зараховували і вміння правильно розставити пріоритети і прорахувати ризики, сміливість проявляти ініціативу.

Марія, студентка УКУ, яка перед тим закінчила Українську академію лідерства, розказувала про «Відповідальне лідерство». Мене вразила ця молода особа – смілива, самодисциплінована, впевнена в собі, амбітна, позитивна, але така ще молода. Марія пояснювала, що ж таке відповідальність. І, як ви думаєте, яку думку вона донесла? Лідерство – це брати відповідальність, не боятися наслідків. Потім дівчина розглядала самодисципліну, самосвідомість, організованість, ініціативність. І дійшла висновку, що лідерство = відповідальність. Спочатку відповідальність за себе: за те, що ми їмо, за свій час, за свої справи. «Впорядкуйте власних тарганів, щоб менеджити тарганів інших, – рекомендувала Марія. – Можливо, ваше лідерство розпочнеться з того, що ви кожен ранок починатимете з бігу. Важливий момент – це контекст: простір, люди, музика, час. Що таке лідерство тут? Твоє оточення формує тебе, тож впливай на нього».

Також Марія розкрила декілька прикладів лідерства у м. Львові: спільнота взаємодопомоги «Емаус-Оселя», навчально-реабілітаційний центр «Джерело». Закінчила фразою: «Будьте лідерами – беріть відповідальність».

Не пішли на компроміс

Опісля Наталя запропонувала психологічну гру, під час якої декілька команд повинні були дійти до спільного рішення. Інструкція була такою. Уявімо собі лікарню, яка спеціалізується на пересадці донорських сердець. Несподівано в лікарню надходить донорське серце. На черзі є 4 людини: літній професор, який займається розробкою вакцини проти раку, і його робота вже на етапі завершення; 16-річна вагітна дівчина, сирота, у неї хворе серце; молода, симпатична жінка, яка користується винятковою любов’ю колег, лікар тієї самої лікарні; вчителька, мати двох дітей, чоловік нещодавно загинув в автомобільній катастрофі. У всіх ситуація критична. Кожному з них залишилося жити один місяць. Проблема в тому, кому віддати єдине донорське серце. І, власне, цю проблему й мали вирішити учасники воркшопу.

Дискусії були запеклі, питань безліч, не вистачило часу на обговорення. Після поділу на малі групи всі учасники майстер-класу повинні були дійти до спільного рішення. Але його, на жаль, не було. Дехто прагнув врятувати вчительку, матір двох дітей, чоловік якої загинув у ДТП. А інші віддали б серце симпатичній жінці, лікарю тієї самої лікарні. Тому наші лікарі і не врятували нікого. Бо правильної відповіді й не існувало. А гра була до того, що лідер повинен іти на компроміс.

4050 мрій

Наступний етап майстер-класу – з’ясування основних рис лідерів, які гальмують розвиток нашої держави, і рис, які треба додати лідерам, щоб пришвидшити розвиток країни. Ці риси учасники клеїли. Обговорення було дуже жвавим. Мабуть, усі достатньо роззнайомилися, почувалися комфортно, тож кожен висловлювався, як міг.

Опісля розглядали візію лідера, що висвітлюється в його місії у житті. Учасники розграфили свої аркуші на 5 колонок (яка роль у житті; позитивні і негативні риси, ключові у своєму характері; що є найбільшою цінністю в житті, чого б боялися найбільше втратити; речі, на які витрачаєте найбільше часу; що хотіли б отримати в результаті своїх дій). У кожній колонці мали вибрати щось основне. Потім прочитували свою візію за формулою: Я – друга колонка – перша колонка – четверта колонка – заради – третя колонка – ім’я – п’ята колонка.

Після цієї вправи студенти малювали коло балансу, яке розділили на 8 частин: здоров’я, кар’єра, оточення, сім’я і стосунки, відпочинок, особистий розвиток, творчість, духовність. Заштрихували від 0 до 10 і вибрали 3 сфери, які найменш розвинені. Згодом прописали 5 кроків, якими можна було б покращити становище в тих сферах.

Як і звично після кожного навчання, наші учасники отримали домашнє завдання. Але воно було радше приємним, ніж обтяжливим, – написати 40–50 мрій. Погодьтеся, спочатку це, мабуть, видається забагато. Але потім мрії вже самі приходять у голову. І дуже важливо їх записувати, бо, щоб досягти мети, спочатку її треба візуалізувати. Це дисциплінує.

Максим, один з модераторів, подякував і запропонував учасникам усе почуте і побачене записати.

«Я ще раз переконалась, що ми всі маємо значення. Думки матеріалізуються, і все, що ми хочемо, може втілюватися в реальність», – відгукнулася одна з учасниць майстер-класу. А я для себе зрозуміла, що у свої 25 я вже не в контексті цих юнаків і юнок, я вже просто спостерігаю і надихаюсь. Вони молодці, вони круті, вони вчать і мотивують одне одного. І я щиро тішусь, що тепер молодих лідерів виховують відповідальними.

Марта Більська

Фото Валентини Євтушок

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...