Нещодавно суспільство сколихнула надзвичайна подія: у містечку Стебник, що на Львівщині, школяр намагався скоїти суїцид, але друзі вчасно зупинили його. Як з’ясувалось, він був учасником так званої «групи смерті» однієї із соціальних мереж. Варто зауважити, що це не перший такий випадок в Україні. Усі шукають відповіді на питання: чому саме підлітки стають учасниками таких «смертельних квестів» і як захистити їх від таких «ігор»?

Група ризику − у передісторії підліткового віку

Для підлітків соціальні мережі дають можливість не тільки дізнатися багато нової інформації, а й знайти друзів, хобі, і, що найголовніше, позбутися почуття самотності. Але завжди є ризик, що діти можуть включитись у виконання завдань «груп смерті», яку активно функціонують у соціальних мережах.

Фінальним завданням таких «ігор» є скоєння самогубства. Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та психотерапії факультету наук про здоров’я УКУ Ірина Семків вважає, що ключ до того, хто є в групі ризику серед підлітків, криється у дитинстві.

Вже з народженням дитини батьки стають активними учасниками її становлення як особистості. Вони намагаються або підтримувати у ній самостійність та ініціативність у власних вчинках або надто тривожно опікуватися, що змушує дитину повірити у власне безсилля. «Треба вірити у своїх дітей, у те, що вони вміють подбати про своє життя, адже це вміння, з яким ми народжуємось, і яке часто забирають наші батьки, втрачаючи віру у нас», − наголошує психолог.

У підлітковому віці відбувається скидання батьків із «трону». І, вочевидь, ті, хто керують «смертельними квестами», добре про це знають. Дітей у підлітковому віці, за словами пані Ірини, умовно можна поділити на три групи. Перша група – це діти, батьки яких підтримують дитину, коли це необхідно. Ці діти поза групою ризику, оскільки вони мають добре розвинуте критичне мислення, усвідомлюють зв’язок вчинку і наслідків. Друга група – це ті, які надто контрольовані. Як наслідок – вони не вірять у власні сили. Така дитина малокритична, тому сила авторитету ззовні для неї стає найбільшою цінністю. А у групах смерті основний месидж: «Ти зможеш, тобі вдасться!». І третю групу становлять занедбані діти, які, як і друга група дітей, не мають контакту з батьками. На перший погляд, такі діти самостійні, але не знайшовши у батьків схвалення та прийняття, знаходять це в інших людях. І тут підлітка може засмоктати «група смерті», яка приймає і цікавиться.

Про психологічні механізми

«Групи смерті» використовують певні психологічні механізми у своїй діяльності, а саме: «нога в дверях», «ефект втоплених коштів» або потрапляння у когнітивну пастку, ігрофікація циклу. Перший маніпулятивний механізм полягає в тому, що, зробивши одну маленьку послугу, людина погоджується робити більшу, а потім ще більшу. Результат – втрата контролю над власною поведінкою. Пастка працює за таким самим принципом. Ігрофікація циклу життя і смерті властива для комп’ютерних ігор. Відтак, наголошує Ірина Семків, дитина до кінця не встигає збагнути, що у цій грі життя лише одне.

Потрібно не лише цікавитись дитиною

На думку психолога, батьки повинні не просто постійно цікавитися життям дитини, а спілкуватися, розповідати дитині, якою цінною вона є. У такому разі говорити з дитиною не про смерть, а про життя, про його цінність, красу, можливості, які воно дає, про мрії і бажання дитини. У розмовах з нею намагатися не згадувати про «групи смерті», адже це може викликати інтерес до цих груп. «Якщо ж Ви вважаєте, що не справляєтесь контактувати з дитиною – не зволікайте і звертайтеся до сімейного психолога чи психотерапевта», ‒ наголошує пані Ірина.

Любов та належність

За словами студентського капелана отця Богдана Кулика, можливість вирішення проблем та пошуку відповідей на питання, пов’язаних із участю дітей у «групах смерті», варто шукати у християнських засадах виховання дітей і у християнських стосунках у сім’ях, де завжди панує любов, взаємоповага, жертовність, вміння співчувати та пробачати. У таких сім’ях взірцем добра є Ісус Христос. Причина викривленого світосприйняття у дітей починається з проблем у сім’ї, де є брак любові до дітей, емоційні нестабільності, в якій виховуються діти, відсутність базових потреб: любові та належності. «А дитині властиво думати, що причини всіх негараздів у ній. І тому вона в усьому себе звинувачує. А це виснажує дитячу психіку і спонукає до неадекватних вчинків», − наголошує отець. 

Віртуалізація життя

Кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Оксана Почапська каже, що соціальні мережі стають формою віртуалізації реальної дійсності, коли люди намагаються «створити себе заново», «переформатувати свій імідж». Це спричиняє появу «фантомів-двійників», які потребують від свого креатора безперервної уваги та підтримки, що змушує реальну людину віртуалізуватися і проводити все більше часу в соціальних мережах. Так відбувається втрата людиною реальних орієнтирів і відкриває простір для маніпулятивного впливу. Дослідниця медій припускає, що саме це може бути причиною виникнення спільнот, куратори яких «змушують» людей гратися із власним життям, а щоб раптом хтось не вийшов із гри, погрожують фізичним знищенням рідних і близьких.

Сучасні тинейджери не уявляють свого життя без комп’ютера, ґаджетів та інтернету. Тим вони відрізняються від мого покоління підлітків. Головне, щоб соціальні мережі не забрали у підлітка адекватне сприйняття соціального простору. І тут важливу роль відіграють довірливі стосунки між батьками і дітьми, які цікавляться частими посиденьками їхнього чада в соцмережі, та спільно з ним обговорюють та вирішують проблеми.

Оксана Гоцур

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...