Святкування Різдва Христового має велике значення у житті кожної людини. Тому збереження таких традицій українського народу, як колядування та щедрування, має велике значення. Саме таку традицію цьогоріч вже у вісімнадцяте намагаються зберегти організатори фестивалю «Велика коляда».

Трішки історії

Різдвяний фестиваль «Велика коляда» розпочався у 2000 році.  Отець Юрій Васьків, адміністратор Храму Пресвятої Євхаристії розповідає, що ідейним натхненником організації фестивалю був тодішній настоятель храму і голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ о. Йосиф Мілян (сьогодні – Єпископ-помічник Київської архиєпархії). Ідею отця Йосифа втілювала когорта однодумців.

Наталя Манько, член оргкомітету «Великої коляди», керівник зразкового дитячого хору «Радуниця», ділиться, що завжди в Храмі Пресвятої Євхаристії багато людей мали бажання проводити концерт, колядувати. На той час керівником хору «Sоlі Deo» була Ірина Мельник. «Теперішній вже владика Йосиф Мілян вирішив назвати фестиваль «Велика коляда». У ті часи фестиваль тривав до Йордану. У першому фестивалі взяло участь тільки п’ять колективів. Тоді було так, що одного вечора виступав тільки один хор і мав можливість співати годину, потім по два хори, які могли співати по 40 хвилин, пізніше ми вже співали півгодини», – ділиться Наталя Манько.

 З плином часу Фестиваль змінював форми проведення і наповнював репертуар.

«Щоразу виникала ідея запросити нові колективи до участі, кількість учасників збільшувалась, а до 2015 року налічувалось близько 80 колективів», – розповідає о. Юрій. 

Довкола фестивалю «Велика коляда» об’єднуються композитори, диригенти, звучать прем’єри. 2005 року зародилася ідея написання творів спеціально для фестивалю.

З 2010 року виходить у світ серія репертуарних збірників. Кожна збірка вміщує партитури колядок та щедрівок для однорідного та мішаного хорів: народні мелодії в обробках українських композиторів та авторські твори. Велику працю в упорядкування кожного нотного видання вкладав відомий хормейстер і аранжувальник Юрій Антків. «Він багато працював для Коляди, але ми постійно звертаємо до його колядок, – згадує Наталя Манько. – Сталось так, що Юрій Богданович працював над однією колядкою ввечері, а зранку вже не прокинувся…». За її словами, він, власне, хотів, щоб підготувати закарпатську коляду. Над збірником також працював талановитий диригент і організатор Василь Чучман.

У фестивалі беруть участь колективи з різних регіонів України. «Колективів було багато – загалом з Львівської області, приїжджали з Одеси, з Польщі. Спочатку головною метою було – прославляти Бога в межах нашої культурної традиції, а потім вирішили трохи урізноманітнити», – розповідає отець Юрій. Почали запрошувати з інших регіонів – Гуцульщини, Лемківщини, Полісся та інших регіонів.

 

У 2017 р. – «Велика коляда» закарпатська

У 2017 р. фестиваль триватиме тільки два тижні, від 7 до 22 січня. Отець Юрій розповідає, що цьогоріч скоротили тривалість проведення, бо виникли складнощі у фінансуванні. До складу оргкомітету, крім отця Юрія Васьківа та Наталії Манько, входять Василь Чучман, Анастасія Арбузова-Родич, Василь Мельник, Ольга Баглай, Надія Дзвоник та Роксоляна Чабан.

Уже кілька років коляда має забарвлення певного етнографічного району. Спочатку була лемківська, гуцульська, поліська, бойківська. Цьогоріч має бути закарпатська коляда. «Ми робимо акцент на регіоні, щоб показати все багатство культури нашого українського народу», – каже отець Юрій. – Має бути три колективи із Закарпаття, загалом близько 60 колективів».

«Закарпаття – такий регіон, де багато різних національностей. Ми вибираємо ті регіони, які за духом ближчі до нас. Можливо, наступного року виберемо подільську коляду, бо ще не було її. Якщо будемо вибирати такі регіони, як Слобожанщину, то нам треба шукати композиторів з тих регіонів, бо ж вони відчувають мелодику, можуть зробити добре аранжування або мають уже потрібну обробку і можуть виконати, – продовжує думку отця пані Наталя Манько. Вона разом із Олею Баглай займається дитячим гала-концертом, який відбудеться 15 січня, а 22 січня відбудеться завершальний концерт.

Концертне дійство відбувається щодня після Літургії. Загалом виступає по чотири колективи щодня – спочатку дитячі, а потім дорослі. Це близько 60 учасників і кількість не завжди збільшується. «Були роки, коли у фестивалі брало участь 70 колективів, але тоді фестиваль тривав довше – 4 тижні, від 7 до 29 чи 30 січня», – розповідає пані Наталя. 

Вона також ділиться, що є колективи, які беруть участь щороку – мистецький центр «Черевички», а саме їхня вокальна група «Чорнобривці», хор «Надія» Храму святих Ольги і Єлизавети, зразковий вокальний ансамбль «Намисто» Палацу культури імені Гната Хоткевича, хор «Радуниця». Має також приїхати хор «Лілея» з Новояворівська, планують долучитися хори музичних шкіл № 3 і № 8 Львова.

Репертуар цього року буде різноманітний. «Родзинку» фестивалю також тримають у секреті. Є твори, які просто варто зберігати в репертуарі. Наталя Манько розповідає, що тепер набагато збільшилася кількість сучасних обробок. Сучасні композитори стали активнішими, адже їхні твори друкують і виконують, це їх стимулює. Також є обробки класиків – Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Миколи Лисенка, Олександра Кошиця .

Щороку учасники мають виконувати обов’язкові твори. Є композитори, які пишуть обробки колядок того чи іншого регіону. Цього року – це обробки закарпатських колядок. «Ми співпрацюємо зі львівськими композиторами, які завжди пишуть обробки: Мирослав Волинський, Володимир Пасічник, Володимир Павенський, Мирон Дацко. Цьогоріч також долучився композитор, керівник Мукачівської хорової школи Володимир Волонтир. Він поділився своїми творами. Один з його творів ми використали як обов’язковий для гала-концерту. Крім того, ми також беремо один твір класиків – це «Ой видить Бог» Кирила Стеценка.

Фестиваль сприяє професійному ростові цих колективів. Це очевидно з того, що коли колективи готують обов’язкові твори, вони мусять рости. Наталя Манько каже, що у фестивалі не використовують надто складних творів, але й не надто прості. Цьогоріч у репертуарі є твір для дітей Михайла Мануляка на вірші Богдана Стельмаха «Летів горобець»,  який знайшов Василь Чучман. Загалом кожен учасник має виконати три обов’язкові твори.

Отож запрошуємо наших читачів на ХVIII різдвяний фестиваль у Львові «Велика коляда» закарпатська, який відбуватиметься від 7 до 22 січня у Храмі Пресвятої Євхаристії. Ознайомитись з програмою можна на сайті «Велика коляда».

Підготувала Наталія Ліхновська

Фото з архіву Наталії Манько  

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...