Продовження матеріалу, опублікованого в попередньому номері.

У 1774–1776 рр. в Австрійській імперії проведено реформу церковної освіти. Збільшено вивчення обсягів Св. Письма, патрології, історії Церкви, пасторального богослов’я, педагогіки, катехитики. Реформи вели справу до перетворення духовенства на державне чиновництво, освіта якого мала сягати університетського рівня.

У Галичині греко-католицькі священики були змушені відробляти панщину, римо-католикам було заборонено переводити їх на латинський обряд. Сам термін «уніат» держава заборонила як образливий. Марія Терезія оголосила про свій намір «покінчити з усім, що могло дати привід уніатам вважати себе гіршими від римо-католиків». У Відні при церкві св. Варвари засновано греко-католицьку духовну семінарію «Barbareum». Для студентів з Галичини, Закарпаття і Буковини створено ще більшу греко-католицьку семінарію у Львові.

 Було гарантовано релігійну свободу і всі громадянські права лютеранам, кальвіністам, православним і греко-католикам. До цього часу некатолицькі конфесії були значно обмежені у сфері богослужінь, будівництві культових споруд тощо. Некатолики не могли бути державними службовцями, навчатися в університетах, продавати і купувати землю.

1782–1783 рр. за особистої участі імператора опрацьовано та видано детальні приписи щодо парохіяльного душпастирства, зокрема, відправи літургій, катехизації та проповідництва. Через це Йосиф ІІ отримав прізвисько «брат-захристиянин». Скасовано всі церковні братства, замість яких утворено єдине для всієї монархії братство «Дієвої любові до ближнього». Замість духовних семінарій створено 11 нових, підпорядковуваних державі, котра затверджувала програму та організацію студій. 

Більшість єпископату та кліру були рішуче налаштовані проти імператорських реформ. Навесні 1782 р. Пій VІ особисто приїхав до Відня, прагнучи втримати імператора від реформ, але все, чого він досяг, – це скасування присяги єпископів на вірність державі та дозвіл єпископам звертатись у справі розлучень до Риму. Йосиф ІІ був нестримним у своєму прагненні реформувати Церкву на підвладних йому територіях.

Натомість по смерті Йосифа ІІ папський нунцій та інші представники церковної єрархії зажадали скасування всіх церковних реформ імператора. Внаслідок стійкого спротиву духовенства наступник Йосифа ІІ імператор Леопольд ІІ (1790–1792) почав залагоджувати йосифінську систему: за кілька місяців по смерті Йосифа ІІ він зупинив діяльність створених попередником семінарій і відновив діяльність духовних семінарій як богословських інституцій, зупинив ліквідацію монастирів, а діяльність деяких із них відновив. Наступного 1791 р. було дозволено публічні процесії. Так, зупинено небагато йосифінських реформ. З іншого боку, прихильники просвітницького погляду щодо взаємин держави і Церкви вважають, що йосифінські реформи врятували Церкву в монархії Габсбургів від долі французької Церкви під час Революції [3], яка невідворотно втратила свої права.

Українські монастирі постраждали від татаро-монгол, турків, від Йосифінської реформи на заході країни і від катерининської секуляризації на сході. Видавалось, що після цього вже не відродитися. Утім, як досвідчуємо з історії, у Божих планах немає неможливого. Тому на інтернет-сторінках Духовності у наступних номерах буде опубліковано серію матеріалів про історію львівських монастирів, які ліквідовано внаслідок йосифінської реформи. Так разом довідуватимемося, що було пізніше з монастирськими приміщеннями та монашими орденами.

Олеся Косик

Cвітлини:

Йосиф II оре на полі в Славіковіце https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_II

Семінарія Святого Духа у Львові http://any-type-tour.com/Lviv/articles.php?ch=100

Список використаних джерел:

3 Шевченко Т. Імператор Йосиф ІІ: толерантність і тиранія Просвітництва [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.religion.in.ua/main/history/12466-imperator-josif-ii-tolerantnist-i-tiraniya-prosvitnictva.html

 

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...