Якщо уявити Львів ХVIІI ст., то це майже повністю місто храмів з прилеглими територіями цвинтарів, численними монастирями. Імператор Йосиф ІІ, приїхавши до Львова, був вражений значною кількістю церков, костелів, монастирів і чорного одягу ченців, тому назвав Львів «містом чорних круків». Відтак після його реформи відбулася ліквідація більшості монастирів та багатьох костелів, тому місто з наскрізь сакрального перетворилося на величезну кількість приміщень утилітарного призначення. Йдеться про йосифінські секуляризаційні реформи 1782–1785 років. Ще їх називають йосифінська касата, йосифінське скасування.

 Історик М. Дідушицький наприкінці ХVІІІ ст. нарахував у Львові «28 каплиць і костелів, які належали монастирям, і ще 12 світських костелів латинського обряду, крім 4 вірменських і 13 руських церков» [1].

Після приєднання Галичини до Австрійської монархії в релігійній сфері почалися зміни, які особливо набули розмаху 1782 року, після декрету цісаря Йосифа ІІ про ліквідацію в Галичині монастирів. До 1790 р. у Львові ліквідовано 17 чоловічих і 6 жіночих монастирів. 24 костели закрили. Частину з них розібрали (костел Св. Духа, костел св. Катерини Александрійської, костел св. Марка, костел Воздвиження Чесного Хреста, костел Віднайдення Чесного Хреста, а також недобудований і непосвячений костел духачок).

У Центральному державному історичному архіві м.Львова у польському туристичному путівнику 1894р. натрапила на цікаву примітку — перелік закритих або переоблаштованих костелів і монастирів внаслідок Йосифінської реформи 1784 р. Відомо, що це було закриття більшості львівських монастирів. Проте впродовж дослідження довідалась про решту львівських монастирів і костелів, яких ліквідовано внаслідок «йосифінської касати». За даними із Енциклопедії Львова, з  41 костелу, які діяли у Львові до 1772 р., на початку ХІХ ст. залишились тільки     17 костелів.

Будівництво нових монастирів у Львові відновилося у сер. XIX ст. Першими чернечими згро­мадженнями, які створили у Львові нові монастирі, були жіночі римо-католицькі ордени.

Йосифінські реформи були класичним проявом філософських та політичних ідей епохи Просвітництва, епохи розквіту раціоналізму з його вірою у всемогутність розуму, епохи, модою якої було схвалення лише того, що відповідає критеріям раціональності і корисності. Політично Просвітництво було пов’язано з освіченим абсолютизмом, який розумів абсолютного монарха, до прикладу, Фрідріха ІІ, Катерину ІІ і Йосифа ІІ як першого слуги держави. Уже на другий день після свого воцаріння Йосиф ІІ видав закон про волю віровизнання.

З особливою неприхильністю імператор ставився до чернечих орденів, які негайно підкорив владі єпископів. Потім почалося скасування монастирів та абатств: у перші шість років царювання Йосифа ІІ в Габсбурзькій імперії їх було закрито не менше ніж 740. Понад 7000 монахинь та монахів опинилися на вулиці. Це перетворення супроводжувалося почасти пограбуванням з нещадним насильством, монастирське майно розтрачали, дорогоцінні бібліотеки знищували або розкрадали [2].

У 1770 р. утворено спеціальний департамент у церковних справах, якому фактично була підпорядкована Церква. Департамент видавав розпорядження, які сформували йосифізм як державно-церковну систему управління. Департамент обмежив заснування нових монастирів і набуття ними землеволодінь, взяв під контроль держави церковні маєтки та збільшив мінімальний вік вступу до монастирів з 16 до 24 років.

Зі скасуванням Товариства Ісуса (єзуїтів) 1773 р. його маєтки у габсбурзьких володіннях перейшли до Фонду Комісії національної освіти, яка перейняла справу керівництва освітою. Того ж року кількість церковних свят зменшено до 24 на рік.

Олеся Косик

Продовження в наступному номері

Cвітлини:

1. https://www.wikiwand.com/uk/%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_II

2. Колаж фото зміненого Львова з приходом австрійської влади https://photo-lviv.in.ua/yak-zminyvsya-lviv-z-pryhodom-avstrijskoji-vlady/

Список використаних джерел:

[1] Смірнов Ю. Костел// Енциклопедія Львова. Львів: Літопис, 2010. С. 450.

2 Всемирная история. Энциклопедия. М.: Издательство социально-экономической литературы, 1958. Т. 5. С. 396–402.

 

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...