150 років тому люди називали Помпеї забутим куточком землі. Тут жили тільки бідні, неосвічені люди. Тут не діяли закони, траплялися часті грабежі. Коли 1872 року сюди прибув юрист із Неаполя Бартоло Лонґо з черговим робочим візитом, та не знав, що поїздка перетвориться на його життєву місію. Тепер у Помпеях величезний санктуарій, на стінах якого тисячі свідчень про зцілення за допомогою молитви та папська базиліка Пресвятої Богородиці святої вервиці. Сюди поспішають тисячі вірних.

 Юрист-сатаніст, що став блаженним

Бартоло Лонґо вивчав право в Неаполі в часи, коли руйнувалося Неапольське королівство і переможці революції Ґарібальді реформували університет. Зокрема, курс теології замінили на історію християнства. Водночас відбувалися демонстрації проти релігії. Студента Лонґо також привабила нова філософія: «У розквіті своєї молодості я занурився у рух проти віри і проти правдивої Церкви, навчаючись тоді в знаменитому Неапольському університеті, впійманий на гачок свободи думок і совісті, зваблений новизною науки…; а ще я почав ненавидіти монахів, священиків і Папу, але найбільше домініканців, найактивніших і найзагальніших опонентів тих великих новітніх професорів, яких університет проголосив синами прогресу, захисниками науки, борцями за свободу». Невдовзі 23-річний студент юридичного факультету почав відвідувати магів Неаполя. Надприродне його дуже приваблювало, він взявся опановувати таємничі вчення і став служителем окультизму. Він вдався до сатанинського чину «посвячення», почав жахливо виглядати, навіть впадав у транс. Заперечував Христа, Церкву, був завзятим богохульником.

Але Бартоло поталанило зустрітись з професором Вінченцо Пепе, непохитним католиком. Професору не відразу вдалося переконати юнака, що його видіння – це обман лукавого. Згодом професор Пепе нарешті переконав Бартоло піти на сповідь до вченого монаха-доміканця о. Альберто Раденте. На сповідь юнак приходив упродовж місяця, адже монах щоразу відкладав відпущення гріхів, це поступово очищало Бартоло від злого. Опісля студент Бартоло Лонґо переїхав жити до професора Пепе на певний час, бо потребував постійного догляду через слабкий духовний та фізичний стан. Через кілька років о. Раденте прийняв Бартоло до третього чину ордену домініканців як брата Розаріо. Коли Бартоло востаннє відвідав спіритичний сеанс, то тримав у руках вервицю і промовляв: «Я зрікаюся спіритизму, бо це не що інше, як лабіринт помилок і обман».

Бартоло Лонґо покинув адвокатську практику, склав обіт чистоти, прибуток з нерухомості, отриманої в спадок, віддав на діла милосердя для хворих та тих, хто в потребі. Невдовзі познайомився з графинею Маріанною де Фуско, яка також активно займалася харитативною діяльністю. Овдовівши у віці 27 років, вона звернулася до Бартоло Лонґо, щоб він управляв її маєтками. 1885 року вони одружилися, але постановили жити як брат і сестра. Так 12 травня 1906 року подружжя Лонґо подарувало увесь духовний компрес у Помпеях Папі Пію Х.

Санктуарій у Помпейській долині

Коли Бартоло Лонґо прибув до Помпеїв, то до церкви заледве ходило 100 людей. Рівень духовності в цій місцевості його також вразив: «Я був шокований тим, до якої міри люди були занедбані. Вони не знали найпростіших молитов і елементарних понять із катехизму… Їх релігія швидше була поєднанням марновірства і загальної традиції, а не справжнім і правдивим поклонінням Богу. У кожній потребі, навіть найпримітивнішій, вони йшли до ворожки». Як новонавернений Бартоло глибоко відчував біль цих людей і їхню духовну злиденність, тому впав до землі ниць і промовив у молитві до Марії: «Я не залишу цієї землі, поки спершу не покажу Тобі тріумфу Твого Розарію». Невдовзі тут постав величезний санктуарій.

Від початку місійної діяльності у Помпеях Бартоло навчав молитися на розарію, кожній сім’ї подарував образок Пресвятої Богородиці святої Вервиці і саму вервицю. Проводив Марійські фестивалі та процесії, навчав катехизму. Хотів відновити невелику церкву, але єпископ заохотив збирати кошти і також будувати новий храм. Траплялося так, що коли просили по кілька пенні, люди жертвували тисячі лір. У такий спосіб постала одна з найбільших Марійських святинь у світі. Хотіли випустити кілька публікацій про місійну діяльність у Помпеях, однак виник один з найпопулярніших релігійних журналів в Італії. Через це видання поширювалися звістки про чудеса, які трапилися завдяки молитві.

Поряд зі санктуарієм було засновано школи для бідних дітей, дитсадки, притулок для дівчаток, друкарню і палітурну майстерню. Невдовзі зорганізували притулок для дітей ув’язнених. Загалом у притулках при санктуарію виховалось понад 100 тисяч підлітків. А навколо санктуарію виросло нове місто.

Храм у Помпеях став папською базилікою. При базиліці є також кілька каплиць. У каплиці св. Джузеппе Мускаті сьогодні служить Літургію українська громада, оскільки тут багато українців працюють на заробітках. На території санктуарію тепер зорганізовано українську школу.

Помпейська ікона Пресвятої Богородиці святої вервиці

Коли Бартоло Лонґо мав намір 1875 року відкрити філію Братства вервиці у Помпеях, йому потрібна була ікона Пресвятої Богородиці святої вервиці, на пошуки якої вирушив до Неаполя. У місті зустрів свого сповідника, який допоміг йому покинути сатанинські практики, о. Раденте. Священик саме придбав такий образ і залишив його у монастирі. Коли Бартоло побачив образ, то зніяковів, адже образ був у жахливому стані: полотно потріскане, а Діва Марія з Ісусом на руках була зображена як груба і неотесана жінка. Поруч були св. Домінік і св. Роза, але їхні зображення також були жахливими. Утім, Бартоло вирішив таки взяти образ.

На диво 1879 року мандрівний художник усе виправив, він відреставрував ікону і надав Богородиці витонченішого зображення, а св. Розу замінив на св. Катерину Сієнську. І саме цей образ відомий як чудотворний, його і нині можна побачити в Церкві Діви Марії Вервиці в Помпеях. Папа Іван Павло ІІ 1980 року беатифікував Бартоло Лонґо.

Базиліку в Помпеях відвідав також Папа Бенедикт XVI і подарував золоту троянду Матері Божій із Помпей і наголосив, що саме молитва на вервиці була джерелом енергії для численних чудесних справ, які звершували святі, зокрема і блаженний Бартоло Лонґо. 8 травня, у день закладин храму, та 7 жовтня, у день ушанування вервиці, в папській базиліці у Помпеях велике свято.

Блаженний Бартоло Лонґо написав багато молитов. Ось частина молитви з відомої новенни до Богородиці: «Світ виборсався із Христових рук, щоб стати розпусним у руках нечистого, і все ж Ти робиш усе, щоб повернути йому здоров’я у цій долині, де нечистий пожирає душі. Переможно Ти вознеслася над руїнами язичницьких храмів і на згарищі ідолопоклонства помістила підніжжя Свого уряду. Ти перетворила місце смерті на долину воскресіння і життя, й на землі, де правив Твій ворог, Ти заснувала місто прихистку, де радо приймаєш народи задля їх порятунку». 1890 р. Папа Лев ХІІІ підтвердив чудеса, здійснені завдяки молитві Дев’ятниці до Пресвятої Богородиці святої вервиці у Помпеях.

Зазвичай туристи, що прибувають до Неаполя, поспішають відвідати археологічні розкопки в Помпеях, де внаслідок виверження Везувію 79 р. від Р. Х. незмінно збережено побут міста часів Римської імперії. Розкопки привабили і мене, але коли в Помпеях зайшла також у храм, то зрозуміла ця велич базиліки та санктуарію тут неспроста, тому почала довідуватись історію цієї святині. Тепер знаєте її і ви. Хоча нехай ця розвідка стане лише приводом відвідати це святе місце особисто.

 

Олеся Косик, м. Помпеї

Світлини автора

За матеріалами:

Помпейська дев’ятниця. Про бл. Бартоло Лонґо. Свідчення. Молитви. м. Івано-Франківськ: Апостол, 2019. 72 с.

http://www.archivioradiovaticana.va/storico

http://www.chiesaucraina.it/index.php/uk

Фото автора і зі сторінок:

  1. https://it.wikipedia.org/wiki/Santuario_della_Beata_Vergine_del_Rosario_di_Pompei
  2. http://www.illapillo.it/santuario-di-pompei/
  3.  
  4. https://belixtournapoli.it/santuario-della-beata-vergine-del-rosario-di-pompei/
  5. https://www.madeinpompei.it/2019/04/26/gli-appuntamenti-del-mese-mariano-al-santuario-di-pompei-si-parte-con-il-buongiorno-a-maria/
  6. https://it.depositphotos.com/112305138/stock-photo-interior-of-the-shrine-of.html
  7. http://www.pompeiitaly.org/it/madonna-di-pompei/quadro-della-madonna-di-pompei/

 

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...