Чорногорія – одна з країн, яку численно відвідують українці впродовж літнього сезону. Подорожуючи цією країною, приваблює не тільки чисте море Адріатики, унікальні породи чорних сосон, що височіють на шпилях скелястих гір на височині двох тисяч кілометрів, величезні національні парки, самі Балкани, а й багата духовна культура цієї землі. Майже усі туристи знають про особливу балканську святиню – Храм Богородиці на рифі.

За переказами на цьому рифі, посеред Которської бухти неподалік давнього м. Пераста, врятувались від шторму двоє моряків, які й знайшли тут ікону Богородиці з Дитям. Вважають, що такий порятунок трапився 22 липня 1452 року. Моряки сприйняли це як знак, що Богородиця хоче бачити тут храм, тому вирішили його спорудити. Але це вдалося зробити непростими зусиллями. Довкола рифу насипали невеликий штучний острів. Він утворений за допомогою затоплення старих кораблів, навантажених камінням, тому це місце знане ще як одне з найбільших кладовищ кораблів у світі. Упродовж двох століть тутешні мешканці продовжували насипати острів та будувати храм.

  До нині чорногорці продовжують кидати каміння у воду, особливо масово це роблять щороку 22 липня, чим захищають острів від розмивання. 1632 р. зведено православну каплицю. У 1722 р. її розширили, прикрасили куполом, так перетворили на невеликий храм, а також прибудували дзвіницю. Стіни церкви прикрашають 68 розписів художника епохи Бароко – Тріпо Коколя, що працював над своїми творіннями 10 років. Білокам’яний фасад і до нині виразно виділяє силует храму в блакитному морі Адріатики. У головному вівтарі храму, виконаному з мармуру, встановлено ікону, яку намалював Ловрентій Добрішевіч. 

Храм Богородиці на рифі – це римо-католицька святиня, впродовж року тут служать близько ста літургій. Дуже це місце полюбляють наречені, тому в цій церкві відбувається багато вінчань. Більшість наречених залишають весільні букет чи вінок у храмі в надії бути щасливими в сімейному житті. Храм на рифі – намолене місце – тут зберігається близько 2500 подячних, здебільша срібних, пластин у знак того, що Богородиця вислухала молитви благальників. Переважно на них зображено кораблі, бо храм вважається покровителем моряків.

До цього храму притягує туристів також цікавість побачити ікону, яка зберігається в музеї поряд храму. Цю ікону вишивала жінка своїм волоссям упродовж 20 років, тому помітно відтінки від каштанового аж до сиво-білого. Робота складається з близько мільйона дуже дрібних стібків. Звісно, жінка вишивала ікону не тільки своїм волоссям, а й нитками. Волоссям виконані самі ангели, як фон ікони Богоматері. За легендою вишивальниця була дружиною моряка, який час до часу повертався додому і привозив коханій дорогі срібні та золоті нитки з Китаю. Дружина, сумуючи за своїм чоловіком і благаючи Богородицю вберегти його життя, вишивала ікону, беручи за зразок завівтарну ікону, яку колись знайшли тутешні мешканці на рифі. До сьогодні достеменно невідомо, чи повернувся врешті чоловік живим до своєї дружини, але вона у клопіткій праці зрозуміла, що таке любов, вірність, терпеливість та мистецтво.

Загалом у Чорногорії, країні з територією майже 14 тис. км2, понад 1300 православних храмів та монастирів. Тож Храм Богородиці на рифі – це лиш одна намистинка великого паломництва, яке можливо здійснити на цій території. Острозький та Цетінський монастирі, монастир Морача, Градіште, Подмайнський монастир та інші – але ці святині краще відвідати, аніж тільки про них довідатись.

Олеся Пастущак

Світлини автора та зі сайта «Всвіті»

 

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...
Ми рекомендуємо