У подружжя чи ненайчастіше запитують «Скільки років ви разом?», утім, значно цікавіше довідатись «Скільки щасливих років разом?». Тож сьогодні маємо нагоду запитати у подружжя львів’ян Олега та Олі Воробйових, скільки років вони щасливі разом? Зрештою їхня соціально-психологічна ініціатива для подружжів так і називається «Щасливі разом». 

Пане Олеже та пані Олю, розкажіть про своє подружжя?

 –  Олег: Ми одружені вже 18 років, у нас двоє діток: Софійці – 13 років, Давиду 3 роки. Зараз ми дуже щасливе подружжя, але так було не завжди. Коли ми одружувались, то були схожі на всі молоді пари – такі ж закохані та щасливі. І ми думали, що цей процес закоханості і щастя триватиме все життя. Але поволі ці почуття почали вгасати і десь так на 2–4 році подружжя ми помітили, що перебуваємо в кризі. Можливо, ми не дуже це тоді розуміли, але в той час було багато епізодів, коли ми сварились і не розуміли один одного.

–  Оля: Це ми тепер розуміємо, що то була криза, а тоді просто якось жили. 

–  Олег: До прикладу, часто траплялися розмови, в результаті яких Оля багато плакала, а я думав, чого ж я такий поганий?! Тоді Оля часто жалілась, що я її не розумію. Виникало багато моментів, які насправді відбуваються в кожній парі, яка не працює над стосунками, а живе за інерцією емоціями, які були на початку. Цей перший етап науково досліджений, і він триває три роки. Закоханість і ті гормони, що пов’язані з нею, за цей час вичерпуються, і далі подругів вже має об’єднувати щось спільне, що вони збудували разом упродовж цього часу. І якщо б наша криза тривала ще кілька років, то ми цілком могли розлучитись.

Про необхідність допомоги вимушено переселеним особам Торстен Морітц знає не з чуток: після війни у Німеччині його родина була змушена мігрувати всередині країни. Життєва історія бабусі Торстена назавжди залишилась у його душі та вплинула на його  покликання.

Тож ми мали змогу поспілкуватись з Торстеном Морітцом про його бачення способів вирішення проблеми переселенців в Україні, а також дізнались про можливість майбутньої співпраці України з Церковною комісією у справах мігрантів у Європі. 

 - Розкажіть детальніше про Церковну комісію. Скільки років ця організація вже допомагає біженцям з усього світу? Чи співпрацює вона з Україною?

 - Наша організація розпочала роботу в Німеччині у 1964 році. Спочатку ми не були занадто амбіційними та планували надавати лише локальну допомогу в межах нашої держави. Але за останні 52 роки нам вдалось розвинути інтернаціональну мережу по всьому світові.Поки що ми не маємо тісної співпраці з українською владою, але це цілком можливо невдовзі.

У межах ІХ Екуменічного соціального тижня «Міграція: виклик для України» відбулися візити в центри допомоги вимушеним переселенцям. Одне із них – соціальне підприємство «Рукомисли», яке виготовляє та реалізує вироби ручної роботи.

Це підприємство організоване громадською організацію «Жіночі перспективи». Його керівник Наталка М’якушко розповідає, що соціальність підприємства полягає у наданні допомоги людям, які опинились у кризових життєвих ситуаціях, переселенцям, воїнам АТО, їхнім дружинам, безробітним. Підприємство спеціалізується у виготовленні виробів технікою валяння, батика та садово-паркової пластики (вироби з цільного дерева).

Продовження статті, опублікованої в попередньому номері, про діяльність прородинних рухів.

Папа Франциск під час одного зі звернень зазначив: «Я не можу приховувати свого занепокоєння за родину, перед якою, як ніколи, постала низка викликів. Під сумнів ставляться засадничі стосунки, а також сама основа шлюбу і родини». Що ж робить Церква, щоб зберегти сім’ю? Пропонуємо читачам «Духовності» ознайомитись з прородинними рухами в Українській Греко-Католицькій Церкві, щоб поширювати ту добру звістку, яку вони несуть для сімей.

 

Рух «Кана»

«Кана» – це можливість відновити подружню єдність, яку легко втрачаємо в повсякденній суєті. Метою є зростати в подружжі і сім’ї через молитву, діалог, пробачення; навчатися молитви: особистої, подружньої, з іншими; бути диспозиційним в інтересах іншого подружжя.

«Кана» вперше відбулася у Франції в 1980 році. Сьогодні вона реалізовується в 46 країнах світу. Організатором є спільнота Chemin Neuf (Нова Дорога), яка виникла у Франції в 1973 році.

«Кана» розпочинається реколекціями (сесією), які відбуваються зазвичай влітку. Під час сесії пропонуються різні форми:

–      навчання: наприклад, любов – це щастя чи страждання, гріх і милосердя, пробачення;

–      час у подружжі (пропонуються питання для обговорення);

–      час у групах (подружжя діляться своїм досвідом на запропоновані теми).

Папа Франциск під час одного зі звернень зазначив: Я не можу приховувати свого занепокоєння за родину, перед якою, як ніколи, постала низка викликів. Під сумнів ставляться засадничі стосунки, а також сама основа шлюбу і родини. Що ж робить Церква, щоб зберегти сім’ю? Пропонуємо читачам “Духовності” ознайомитись з прородинними рухами в Українській Греко-Католицькій Церкві, щоб поширювати ту добру звістку, яку вони несуть для сімей.

Рух християнських сімей

Мета Руху – плекання та поширення християнських принципів для побудови міцної та щасливої сім’ї. Рух християнських сімей розробляє практичні курси для життя в подружжі: про стосунки в шлюбі, про виховання дітей, про духовне життя сім’ї, ініціює та проводить зустрічі сімей на парохіях, навчання та підтримку лідерів навчальних програм для сімей.

Дочірні категорії

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...