Інститут екуменічних студій Українського католицького університету (ІЕС УКУ) спільно зі Східно-Європейським інститутом розвитку (СЄІР) організували у Львові круглий стіл на тему «Ненасильство? Ідеї Магатми Ґанді 150 років після його народження». Захід, на якому вшановують національного героя Індії, відбувався у Львові вперше.

Учасники говорили про ефективність ідей ненасильницького спротиву Ґанді, Майдан як ненасильницький опір, ненасильство крізь призму християнства, кримськотатарський спротив, як позитивний досвід мирної боротьби та ідеї Ґанді в епоху постправди.

 Своїми роздумами на ці теми ділились: Мирослав Маринович, проректор з призначення та місії Українського католицького університету, Мрідула Гош, голова правління Східно-Європейського інституту розвитку, митр. прот. д-р Михайло Димид, професор кафедри пасторального богослов’я Українського католицького університету, о. д-р Олег Кіндій, професор кафедри богослов’я Українського католицького університету, Алім Умероджа, співзасновник Кримського дому у Львові та Ольга Моргунюк, експерт Східно-Європейського інституту розвитку.

«Ненасильницький спротив»: важливі обидва слова

«В Індії Магатма Ґанді, 150-річчя з дня народження якого сьогодні відзначаємо, об’єднав свій народ довкола великої ідеї ненасильницького спротиву. Він підняв незчисленні шеренги індійських борців, що хоробро підставляли себе під кийки й кулі британських солдатів, не вдаючись до зустрічного насильства. А коли люди не витримували і спалахували помстою, Магатма Ґанді оголошував голодівку, закликаючи свій народ загнуздати емоції й вернутися на шлях ненасильницького спротиву. Так діяв в Індії її духовний лідер, який врешті й привів свій народ до перемоги: Британська імперія здалася» – розповідає Мирослав Маринович.

Доповідач також провів паралелі між ненасильницьким спротивом Ґанді та феноменом українських майданів, наголосив, що двічі ненасильницький спротив українців був переможним: «У Вашингтоні 2014 року мені сказали: “Українські майдани – єдині з подібних протестних акцій сьогодення, які закінчилися перемогою”. Як переможним був, урешті-решт, і попередній ненасильницький спротив українського дисидентства».

І на завершення додав: «Мусимо розуміти, що в терміні «ненасильницький спротив» важливе не лише слово «ненасильницький», а й слово «спротив». Тобто йдеться не про зневірене та пасивне очікування, чим усе закінчиться. У час Магатми Ґанді на спротив піднялась уся Індія, акції громадянської непокори й економічних бойкотів охопили всю країну. Отож, у час випробувань, і нам не слід уподібнюватися до переляканих апостолів, які у час Христових страстей розгублено блукали полями чи вуличками Єрусалима. Варто натомість прислухатися до того, що говорить сам Ісус з-під свого хреста: «Ось нове творю все» (Об. 21: 5)».

Чи має право політика і політики бути без духовності та моралі?

«Принципи Ґанді живуть і діють. До нього були Будда, Христос – постаті, які показали нам дорогу» – на початку виступу наголосила Мрідула Гош. Далі вона розмірковувала над постколоніальною добою, появою заможних людей з обмеженим почуттям відповідальності та розповіла основні засади боротьби Ґанді.

«Усе починається з духовної практики «ахімса», що означає відсутність насильства – це стан душі і відповідно перебудова політичного життя. Ґанді починає цей експеримент з себе і вперше в історії використовує ненасильство як політичну зброю. До того це практикував хіба імператор Ашока. Магатма Ґанді йде шляхом Сатьяграха – розроблена ним тактика боротьби за незалежність в Індії в колоніальну епоху Великобританії. Вона передбачала: неспівпрацю (наприклад, не купувати англійські товари, що завдасть шкоди економіці колонізатора) та громадянську непокору. Він запалив душі, працював з людьми у духовному сенсі, не давав політичних обіцянок і намагався, щоб політика і мораль збігалися».

Також Мрідула Гошговорила про тоталітарні країни у Східній Європі та потребу зміни пасивних підданих на активних громадян. На думку доповідачки, Україна має ознаки колоніалізму, адже колонія є дуже різна, це відчуття виникає, коли є аспекти поневолення.

«Політичний споживач не є громадянином, а просто обирає товар. Тож головне питання: чи має право політика і політики бути без духовності і моралі?» – запитує насамкінець голова правління Східно-Європейського інституту розвитку.

Ненасильницька боротьба – це самопожертва

Ідеї та принципи, які заклав Магатма Ґанді, і які більше ніж півстоліття тому отримали визнання й розвиток, сьогодні є дуже актуальними для України та кримськотатарського народу.

«Боротьба, яку розпочав кримськотатарський народ ще за часів СРСР, триває до сьогодні. Одним із лідерів цієї боротьби став Мустафа Джемільов, дисидент та політв’язень. Приклад його життя показує, що ненасильницька боротьба передбачає власні жертви, коли шкода завдається не тому, хто нападає, але собі. Такою ціною дістається перемога. І тут також варто згадати Мусу Мамута, який вчинив акт самоспалення через те, що його права як кримського татарина ігнорували» – розповів Алім Умероджа.

Доповідач розкрив також аспекти життя кримських татар і в час зародження незалежної України і під час подій Майдану.

«Боротися самотужки важко, тим більше проти Російської Федерації. Єдиною зброєю проти неї може бути ненасильство. Ненасильство – це зброя. Любов, терпимість – це з одного боку цінності, а з іншого – зброя проти суперника, який її не знає. Тому вона його і вбиває. Єдиний мінус – це забирає дуже багато часу. І в цьому контексту хочу згадати вислів Ґанді: «Спочатку вони нас не помічають, потім сміються, потім борються з нами, а далі ми перемагаємо» – підсумовує Алім Умероджа.

Кожен з учасників круглого столу розкрив різні грані ненасильницької боротьби та втілення ідей Магатми Ґанді в Україні. Про Майдан, ненасильство у християнстві та ідеї Ґанді в епоху постправди розповім у наступному номері.

Анна Грапенюк

Фото автора

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...