Волонтери розмальовують стіни львівських дитячих лікарень у межах проекту “Розфарбуй лікарню!”

Про арт-терапію чули всі. А про живопис на лікарняних стінах? Коли львів’янка, авторитетний тренер із ораторської майстерності, спілкування і публічного виступу Ірина Снітинська прочитала новину про те, як двоє киян вирішили змінити похмурий настрій дитячих лікарень і розмалювали їхні стіни, то не сподівалася, що її емоція перетвориться на окремий проект, підтриманий великою кількістю художників і містян.

Кажуть, удома навіть стіни лікують. Чому б не зробити і лікарняні стіни помічними? Звичайні стіни, пофарбовані вапном чи водоемульсійною фарбою у зелений колір, не дуже налаштовують на одужання…. А якщо на них зобразити улюблених казкових героїв, квіти і тварини?

Усе почалося із посту в соцмережі. “Як вам ідея зробити таке у Львові? Я готова взятися. Хто зі мною?” – написала вона 19 листопада минулого року на своїй сторінці у Facebook. Охочих виявилося чимало: почали відгукуватися і ті, що вміють малювати, і ті, що хотіли б це робити. Так виник проект “Розфарбуй лікарню!”. Донедавна Ірина допомагала військовим, а тепер, коли доглядає маленьку доньку, часу на громадську діяльність їй не вистачає. Проте вона щодня отримує чимало повідомлень від тих, що хочуть взяти до рук пензля.

“Дякувати Богові, ніхто з моїх рідних не хворіє, але виразно можу уявити собі побут радянських клінік – нічого радісного, тим більше пов’язаного з дитинством там немає. От і вирішила, що це можна змінити. Кияни можуть, а ми що, гірші? Ідея розфарбовування лікарняних стін – не нова”, – «розповідає Ірина Снітинська.

Не встигла ініціатива з’явитися у соцмережі, як знайшлися благодійники, чиї серця і гаманці відкрилися на таку новацію. “Один чоловік передав нам за один раз 10 тисяч гривень на благодійну ініціативу “Розфарбуй лікарню”. Побажав успіху та наснаги, а від офіційної публічної подяки відмовився, бо “в світі і так багато спокус щодо гордині”, – розповідає Ірина Снітинська. А ще один добродійник пожертвував 30 тисяч гривень! Проте чи не найбільше серед добродійників саме простих людей.

Їй повірили завдяки авторитету. “Є я, моя сторінка у Facebook і моя репутація. Більше гарантій не можу дати. Не працюю, як якийсь благодійний фонд, що забирає собі певну суму. Можливо, тому люди готові йти малювати й уночі”, – веде далі Ірина.

Створюються ініціативні групи, які працюватимуть у дитячих відділеннях інших лікарень, у кожній з них роботою керуватиме художник. “Він створює своєрідну розмальовку на всю стіну. Її розфарбовують волонтери, які не мають хисту до малювання. Важливо, аби художник придумав цілісну картину, як має виглядати художнє оформлення всього дитячого відділення, а не лише його частина. Проектор дає можливість перенести зображення в цифровому варіанті на стіну”, – пояснює вона.

Жодних обмежень чи особливих побажань щодо тематики малюнків художникам не висловлюють – митці узгоджують концепцію стіни із завідувачами відділень лікарні, а ті, своєю чергою, повинні дізнатися думку маленьких пацієнтів. Якихось заборон чи приписів санепідемслужби також немає – використовуватимуть безпечні для дітей фарби і закріплювачі. Принаймні жодних негативних наслідків після розмальовування стін хірургічного відділення ОХМАТДИТу і нейрохірургічного відділення Львівської міської дитячої лікарні, що на вул. Орлика, не було – всім таке ноу-хау сподобалося.

Саме у цих двох медзакладах Львова “виросли” дерева, “розквітли” квіти і “вгніздилися” візерунчасті птахи. ОХМАТДИТ став першою лікарнею, яка відгукнулася на ініціативу “Розфарбуй лікарню!” і запропонували прийти до них знову – у інші відділення.

Художниця Роксолана Йолич малює у відділенні діагностики ОХМАТДИТу. На одній із стін вона “оселила” казкову фею з диснеївського мультфільма. “Малюючи, 9 годин на драбині минають для мене швидко, коли поруч бігають маленькі пацієнти і дають свої поради щодо роботи! Дякую лікарям за те, що повірили в мене!”, – каже сама Роксолана.

Крім ОХМАТДИТу, до участі в проекті зголосилися лікарі та завідувачі відділень Міської дитячої лікарні, “чорнобильської”, інфекційної (дитячі відділення).

Звичайно, волонтерам потрібні гроші, адже йдеться про великі площі розфарбовування. “Постійно хтось новий пише і хоче долучитися. Пропонують різне: хтось – доставку матеріалів, хтось – привезти з дому відро фарби”, – розповідає волонтер ініціативи “Розфарбуй лікарню” Оксана Гнездюк.

Розмальовувати лікарняні стіни волонтери будуть увесь рік. Долучитись до проекту можна по-різному – коштами, ідеями чи безпосередньою участю. Волонтери запрошують і меценатів – компанії, які можуть пожертвувати не лише на фарби, а й на підготовку стін до фарбування. Сконтактуватися можна, зайшовши на сторінку проекту “Розфарбуй лікарню!” – www.facebook.com/rozfarbuy.likarnyu. Єдине прохання волонтерів – не ображатися, якщо вам відписують не відразу. 

 Ірина Березовська

Фото – з Фейсбук сторінки ініціативи "Розфарбуй лікарню"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...