Спільнота Тезе є унікальним екуменічним центром паломництва, що притягає тисячі молодих людей з усього християнського світу. Уже впродовж багатьох років молодь відвідує село Тезе (Франція). Тут, в альпійських горах, щотижня збирається понад шість тисяч прочан віком від 17 до 35 років, які спільно моляться та обмінюються духовним досвідом. Спільнота налічує понад сотню братів – католиків та протестантів із приблизно тридцяти країн світу. Саме існування спільноти є, таким чином, конкретним знаком примирення між розділеними християнами і народами. Брати живуть лише зі своєї праці. Вони не приймають пожертв та особистих спадків на власний рахунок – спільнота роздає це найбіднішим.

Засновником спільноти є брат Роже. У  25-річному віці він  переїхав до Франції зі Швейцарії. Роками він важко хворів, страждаючи від туберкульозу; під час тривалої хвороби у нього визріло покликання створити спільноту. Коли почалася Друга Світова Війна, брат Роже зумів купити закинутий будиночок з прибудовами у маленькому селі Тезе, де він переховував біженців, зокрема євреїв від фашистів. Однак цей пункт було викрито і брат Роже змушений тікати до Женеви.

Саме там він започаткував спільноту з першими братами. Згодом вони зуміли повернутися до Тезе в 1944 році. Поступово інші молоді чоловіки прибували і приєднувалися до групи. А на Пасху 1949 року семеро братів назавжди присвятили себе життю разом у цілковитій простоті та целібаті. У спокою і в тиші під час зими 1952–53 роках засновник спільноти написав Правила Тезе для братів «Основи, що уможливлюють спільне життя».

У січні 1998 року брат Роже  призначив наступником зі згоди братів на спільній раді брата Алоїса. Брат Роже неофіційно обрав його вже 1978 року. В січні 2005 р. з вікових причин, брат Роже повідомив спільноті, що цього року брат Алоїс перейме його службу. Власне, в ці роки брат Алоїс уже був координатором міжнародних молодіжних зустрічей в Тезе та європейських зустрічей молоді в різних великих містах Європи.

Цього ж року спільнота зазнала великої трагедії – вбито брата Роже під час вечірньої молитви. Тому після 2005 року брат Алоїс повністю присвятив себе спільноті. Під час перших місяців служби брат Алоїс здійснював різні візити у супроводі інших братів: до Папи Бенедикта ХVI, до православного Патріарха Вартоломея І Константинопольського, на Світовий З’їзд церков у Порто Алеґре (Бразилія), до православоного Патріарха Алєксєя ІІ в Москві та до Архиєпископа Кентерберійського Рована Вільямса.

«Цими візитами я хотів показати, як гаряче ми з братами шукаємо спільноти всіх християн». Брат Алоїс почав також відвідувати братів, які живуть у малих братствах між дуже вбогих людей на різних континентах; в Бразилії, Бангладеші, Сенегалі та Кореї.

Треба додати, що починаючи з 1962 року брати і молоді люди з Тезе постійно відвідували країни Східної Європи, щоб бути ближче до тих, хто був ув’язнений у власних кордонах. Також щотижневі міжнародні зустрічі молоді в Тезе продовжуються далі, так само, як і європейські зустрічі молоді в кінці кожного року в одному з великих міст континенту, крім того, відбуваються зустрічі в Азії, Південній Америці та Африці.

З роками кількість відвідувачів Тезе продовжує зростати, все більше молодих людей почали прибувати сюди. Проповідники різних Церков також приїздять до Тезе. Спільнота вітала у себе Архиєпископа Кентерберійського, православних митрополитів, чотирнадцять лютеранських єпископів Швеції, численних пасторів зі всього світу.

Неодноразово до Тезе приїжджав Папа Іван Павло II. Ще будучи Архиєпископом Краківським Кароль Войтила відвідував маленьке село у Франції у 1964 та в 1968 роках. Тричі Папа Римський вітав тисячі молодих людей на зимових Європейських зустрічах Тезе у Римі.

Про Тезе Іван Павло II відгукувався завжди позитивно: «Сьогодні у всіх церквах, християнських спільнотах, і, навiть, серед найвищих політичних лідерів світу, спільнота Тезе відома завдяки довір’ю, сповненого надії, яке вона покладає на молодих людей. І саме тому, що я поділяю цю довіру і надію».

Відома спільнота Тезе і в Україні. Часто відбуваються Дні Тезе за участі братів зі спільноти в різних містах, зокрема у Львові та в Києві. Брат Ґеорґ, який відповідальний за зв’язки з Україною, неодноразово об’єднував українську молодь у молитві. На одній з таких зустрічей, він акцентував на важливості таких екуменічних зібрань: «Думаю для багатьох молодих людей це була можливість вперше зайти в церкву до іншої конфесії. Можливо, хтось зрозумів, що християни мають більше спільного, ніж того, що роз’єднувало б нас. Хтось відкрив для себе красу молитви».

Підтвердженням того, що Тезе є екуменічною спільнотою є те, що близьким другом спільноти є письменник та богослов, професор Православного Богословського Інституту св. Сергія в Парижі Олів’є Клеман: «В Тезе брати різних, а інколи цілком протилежних конфесій, відмінні між собою за расовими, культурними та мовними ознаками моляться та працюють разом. Так, це цілком можливо. Христос руйнує будь-яку стіну, що розділяє. Ця історична й географічна відмінність стирається перед різноманітністю дарів, – говорить він про спільноту Тезе. – Спільнота – як вулик, де у кожного своя справа. Деякі брати творять красу: вони малюють картини або пишуть ікони, створюють чудовий керамічний посуд, який ушляхетнює щоденне життя. Інші займаються перекладами та публікують найважливіші праці християнського надбання. Тут також вивчають мови відповідно до міжнародного покликання спільноти».

Тезе – це місце, де людей приймають такими, якими вони є, без оцінювання та світоглядних засад, не приховуючи, що тут збираються навколо Христа. Кожен паломник їде сюди з різною метою. Хтось хоче пожити в повній тиші, хтось бажає весело провести час з однолітками, інші – просто відчувають спрагу за духовним життям і прагнуть переоцінити свій погляд на світ

(c) Ateliers et Presses de Taizé, 71250 Taize, France

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...