Чи не кожна людина з нетерпінням чекає зимових свят, які огортають своєю чарівністю та казковістю. Та чи не найбільше захоплюються святами діти, які дочекатися не можуть подарунків від святого Миколая. Проте не всі мають змогу сповна насолодитися ними. На жаль, у нашому світі є безліч діток, обділених батьківською турботою, і таких, які не дочекаються подарунків, хоч, можливо, упродовж усього року були чемними.

Тому саме в такі дні варто подумати не тільки про себе, а й про тих, хто в потребі. Щоб відчути себе Миколаєм і принести радість дитині, не потрібно багато зусиль. Варто лише цього дуже сильно захотіти. А доброчинців, які допомагають з подарунками для потребуючих дітей є безліч, і вони уже з кінця листопада збирають листи від діток, щоб 19 грудня принести довгоочікувані гостинці дітям.

Одними із доброчинців, які клопочуться листами до Миколая від сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування є молодіжна організація «Українська молодь Христові».

«Ми тісно співпрацюємо із реабілітаційним центром “Мрія”, де знаходяться різноманітні дітки. Тут вчаться не тільки сироти, а й діти, які опинилися у важких життєвих обставинах. Щонеділі охочі збираються і відвідують цей заклад, бавляться з дітьми, проводять різноманітні майстер-класи. А до великих свят готуємо певні заходи. Зокрема, до свята Миколая готуємо сценку та приносимо подарунки», – розповідає одна із учасників акції, член УМХ, Оксана Шуберт.

Щоб свято вдалося сповна, ще заздалегідь збирають листи до Миколая. Уже на початку грудня кольорові конверти із сторінками, списаними нерівним дитячим почерком, мандрують до благодійників.

«Самі вихователі стежать за тим, щоб діти написали листи напочатку грудня. Адже потрібен час, щоб роздати їх серед усіх охочих. Та й подарунок потрібно встигнути купити і принести в нашу організацію, що на Пекарській. Уже є багато добровольців, які запитують про цю акцію. Перш за все листи поширюються серед членів УМХ, які приєднують до акції своїх друзів та знайомих, адже самих листів є близько двох сотень», – говорить Оксана.

Листи бувають найрізноманітнішими – діти просять комп’ютери, мобільні телефони, плеєри. Та часто трапляються досить зворушливі листи, у яких дитина говорить, що не заслужила подарунка, або, що саме через неї посварилися батьки. Як розповідає членкиня УМХ, такі слова особливо важко читати і хочеться зробити щось хороше для цих діток. Нехай це буде хоч і невеликий подарунок, але від щирої душі.

«Ми просимо волонтерів приносити не надто дорогі подарунки, адже мусить ще й бути справедливість між самими дітьми, як би це сумно не звучало. Є такі волонтери, що мають можливість повністю купити усі забаганки, а є такі, що хочуть долучитися до акції, але не можуть купити надто дорогих речей. Тому намагаємося робити подарунки з однаковою вартістю. Коли зібрані усі подарунки, пакуємо їх в однакові пакети та розділяємо по класах», – розповідає Оксана.

Уже коли усі подарунки готові, їх пакують у великі мішки та везуть діткам. Члени УМХ домовляються із керівництвом свого підопічного закладу та приходять із заздалегідь приготованим театральним дійством. До них долучаються й інші волонтери, які допомагають довести усі пакунки, адже їх безліч. Опісля під час театрального дійства дітки отримують свої замовлення та з вдячністю розповідають приготовані віршики для Миколая.

«Окрім речей, які діти просять у листах, ми ще збираємо одяг та взуття. Найбільше вихованці потребують саме верхнього одягу: пальт, курточок. Часто вони чергуються між собою, щоб вийти погуляти, бо не мають свого власного пальта. Та і взуття є дефіцитним для дітей, адже його не так часто приносять благодійники. Найчастіше несуть кофти, светри та штани, цього є достатньо. Тож закликаємо усіх приносити теплі речі, курточки, та взуття для дітей», – наголошує Оксана.

Насправді стати Миколаєм дуже просто – потрібно тільки цього дуже сильно захотіти. Це не лише одна організація, яка займається у Львові збиранням дитячих листів до Миколая. Дуже часто такі листи можна знайти навіть у себе на парохії, відтак принести придбаний подарунок самому священикові, а він його надішле далі. Тривають численні збирання подарунків і на великих підприємствах та фірмах, і в маленьких організаціях. Відчуття того, що можна власними руками створити комусь свято є набагато кращим, ніж просто очікувати подарунків від рідних.

 

Вікторія Дворянин

Фото: Оксана Шуберт

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...