Неповносправна дівчинка Гануся одного дня звернулася до мами із дивним проханням. Вона побажала, щоб та знайшла їй подругу, з якою можна буде ходити в кіно, гуляти парком і ділити разом дівочі секрети. І завдяки міжнародному проекту «Стань приятелем» мрія дівчини здійснилася і вона знайшла найкращу подругу.

Сам же проект має на меті сприяти соціальній інтеграції дітей та молоді з обмеженими можливостями у чотирьох областях України – Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській та Чернівецькій. Програма має статус міжнародної і діє також у Сербії та Чорногорії за фінансової підтримки фонду «Скан» та мережі голландських фондів для Центральної та Східної Європи.

Дуже часто буває так, що люди, які волею долі опинилися у державних закладах опіки, незважаючи на створені хороші умови перебування, стають заручниками своєї ситуації та перебувають у соціальній ізоляції. «Саме тому виникла ідея спільно із колегами з Голландії, Сербії та Чорногорії реалізувати проект, який би був спрямований на подолання цієї ізоляції. Ми спробували «витягнути» людей за межі їхнього звичного, досить обмеженого кола спілкування та допомагаємо знайти хороших друзів», – розповів Руслан Жиленко, директор Карпатського фонду – Україна.

Суть самої програми полягає у тому, щоб сформувати приятельські пари між волонтерами та певним колом людей. Найчастіше це діти-сироти чи неповносправні громадяни. Вони можуть спільно ходити в кіно, грати у настільні ігри, гуляти, майструвати, займатися спортом. «На відміну від проектів, які закінчуються, коли завершується фінансування, наш зможе існувати необмежено в часі. Адже, щоб товаришувати, не потрібно значних фінансових витрат. Натомість впровадження такої практики потребує відданої наполегливої роботи від організацій. Вони допомагають волонтерам і молодим людям з певними вадами розвитку познайомитися», – зазначив Руслан Жиленко.

Такою «приятельською» концепцією охоплена Західна Україна і до неї уже «приглядаються» інші області. Наразі це невелика частина найнезахищеніших категорій населення, а саме: неповносправних дітей, сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування. Цим проектом займаються десять неурядових організацій у чотирьох західних областях.

Як зазначають керівники проекту, кожен охочий може долучитися до волонтерського руху. Для цього потрібно звернутися до тієї організації, яка діє у тому регіоні, де людина мешкає. Зокрема, на території Львівської області можна звернутися до Сокальської районної асоціації інвалідів, львівського товариства «Зелений хрест», «Карітасу» Самбірсько-Дрогобицької єпархії чи благодійного центру «Віра і світло», який працює у партнерстві з Львівською освітньою фундацією. Після звернення учасники організацій допоможуть створити приятельську пару.

«Зараз у нашому русі “Віра і світло” сформовано 24 пари між неповносправною молоддю та приятелями (волонтерами). Разом проводимо різноманітні спільні заняття, є й індивідуальні зустрічі, організовуємо походи в піцерії, кафе, у кіно. Цієї осені разом відвідали замки “Золотої підкови”, – розповідає Оксана Магура, представник руху “Віра і світло”. – В Україні налічується 30 наших спільнот, і ми хочемо передати досвід такого спілкування всім регіонам».

Самі ж пари не створюються спеціально, вони довільно формуються у процесі спілкування. Найбільше зацікавлення викликає спорт, тому відбуваються різноманітні футбольні та баскетбольні міні-турніри. Дуже також позитивно сприймається і спільна праця.

«Для дітей з обмеженими можливостями важливо відчувати, що не тільки вони отримують щось, але й самі можуть навчити чогось нового приятеля-волонтера. Саме тому спільна праця, де неповносправна дитина може допомогти своєму приятелеві чи навчити його чогось нового – це безмежна радість і самоствердження. У такий спосіб діти з обмеженими можливостями зможуть легше адаптуватися до дорослого життя», – каже Людмила Максим’юк, координатор проекту в «Карітас – Івано-Франківськ».

Волонтери, які хочуть стати приятелями, беруть на себе зобов’язання проводити час зі своїм товаришем регулярно, у  будні чи вихідні. «Неповносправні  діти не мають можливості будувати постійних стосунків зі своїми однолітками, мати постійних друзів, тому цей проект дає їм якісно новий досвід. Сподіваємося, що це допоможе інвалідам інтегруватися у суспільство без особливих проблем», – повідомила голова Ужгородського благодійного фонду «Проект ТАЧ» Зіта Баторі. Та і самі волонтери переконують, що такий досвід і така дружба дає їм дуже багато. «Спілкуватися з цими дітьми нелегко, але дуже цікаво. Це багатющий досвід, який змінює і тебе, і твого приятеля. Коли ми спілкуємося з Юлькою (неповносправна подруга), яку всі вважають замкненою і закритою, то вона так розговорюється, що її важко зупинити», – розповідає волонтерка Ганна Семенюк.

Вікторія Дворянин

Фото: vira_svitlo_httpcf-social.org.ua.jpg

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...