Документальну стрічку «Сходи Якова» про трьох однокласників, вихідців з родин галицької інтелігенції, уже презентували у Львові. У фільмі через призму життя трьох однокласників: єпископа-емерита Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Любомира Гузара, лікаря-онколога Бориса Білинського та політв’язня Юрія Шухевича показана доля нашої держави. Незважаючи на це, між собою вони залишаються просто друзями, однокласниками, які зустрілись через кілька десятків років. 

Про життєві покликання, виклики, долю України та роль батька у житті кожного з героїв фільму нам розповість автор ідеї та режисер фільму Леся Харченко.

−  Пані Лесю, чому у фільму така назва – «Сходи Якова»? І чому, власне, Якова?

−  Ця назва відсилає до Старого Завіту. Там є дуже цікавий образ Святого Якова, якому наснилася драбина, що по ній ангели виходили на небо. Потім Іоанн Ліствичник, монах, написав свою духовну науку у формі сходів, ліствиці.
Сходи Якова – це метафора людської долі, покликання. У кожного з нас своя драбина і цю просту ідею мені хотілося показати у фільмі.  

– Розкажіть, будь ласка, що саме Ви мали на меті, започатковуючи документальний проект «Любомир»?

– Усе почалося з мого інтересу до особи Патріарха Гузара. Як журналіст я спілкувалася з ним з 1998 року і вже тоді мені кортіло дізнатися більше про нього, бо він відрізнявся від інших моральних авторитетів. Тепер я розумію, чому. Бо він – людина західної культури, з прекрасною освітою, здобутою в Америці та Європі, позбавлена лукавства, справжній монах у всіх проявах, людина дуже високої внутрішньої культури.
А коло його однокласників – це вражаюча історія, яку просто не можна було оминути.
Взагалі, зізнаюся, знайомство і спілкування з Борисом Білинським, Юрієм Шухевичем та Патріархом Гузаром – одна з найбільших подій мого життя. Дякую долі за це.  

− У фільмі Борис Білинський розповідає про сни, в яких йому з’являвся батько, Юрій Шухевич згадує про свого батька і його рішення, Блаженніший Любомир – про Небесного Отця. Ця «батьківська» ниточка проходить через сюжет цього фільму. Чому Ви вибрали для трьох своїх героїв, крім спільного шкільного життя, ще й тему батьківства?

– Так, ви правильно закцентували, тема батька – одна з найголовніших у фільмі. Річ у тім, що всі троє героїв – і патріарх Гузар, і Юрій Шухевич, і Борис Білинський – мали на початку свого життя однакову стартову позицію, однакове суспільне положення. Це були діти – вихідці з родин галицької інтелігенції, усі троє – з дуже давніх священичих родів. Їхні батьки взяли на себе весь удар початку ХХ століття: батько Бориса Білинського був жорстоко закатований НКВД, батько Юрія Шухевича боровся проти радянської системи, розуміючи, що перемогти неможливо, а батько Любомира Гузара вибрав також непростий шлях емігранта. Тому їхні трагічні долі сильно вплинули на долі їхніх дітей, зрештою, зумовили їхній подальший шлях.
Мені здається, що за радянських часів постать батька була певним чином табуйована, у нас була «родина-мать», Сталін був батьком усіх народів і так далі. Але пошуки власної ідентичності неможливі без усвідомлення того, хто є наші батьки, як у вузькому, так і в широкому розумінні цього слова.
У певному сенсі ці троє героїв є «батьками» для всіх нас.

– Кожен з трьох героїв у кінострічці розповідає про свою візію, своє бачення пекла. Чому Ви вибрали цю тему у фільмі?

− Ми записали багато годин інтерв’ю з кожним героєм, розмовляли на різні теми.
Але були питання, на які всі вони відповідали по-різному, причому ці їхні відповіді розкривали їхній спосіб мислення, різне розуміння світу. Це мені було дуже цікаво. Питання про пекло – одне з таких питань.

−  У кінострічці кожен з героїв говорить про свої принципи. Наприклад, Борис Білинський говорить, що альпініст вірить товаришеві, якщо той загине, то й іншого за собою потягне. А яких життєвих принципів дотримуєтесь Ви?

−  Мені близька давньоримська максима «Fais se que dois adviegne que peut» (роби, що мусиш, і нехай буде те, що буде).

− Чи були у Вас як у режисера й автора сценарію якісь табу на певні теми у фільмі?

− Ні, табу не було. Але й герої не ставили мені жодних обмежень. Вони були надзвичайно природні під час зйомок їхньої зустрічі, інтерв’ю. І це при тому, що двоє з них не бачать.  

− Розкажіть, будь ласка, про самі зйомки: як довго вони відбувались, які вибирали локації.

−  Зйомки розпочалися у січні 2014 року і завершилися у липні.  

− Чи були якісь веселі моменти під час зйомок? Можете розповісти?

− Зйомки відбувалися на фоні Майдану, трагічних подій січня і липня минулого року. Наша дуже невелика знімальна група брала участь у тих подіях і, звісно, Майдан не міг не бути темою наших розмов. Одного разу ми приїхали на інтерв’ю до Блаженнішого, і він прочитав нам лекцію про коктейлі Молотова: звідки вони взялися, коли вперше були використані і чому. Він знав це від свого батька.

− Чи плануєте показувати фільм в ефірі телеканалів? Якщо так, то коли? Можливо, будете гастролювати містами?

− Влітку 2014 року була прем’єра фільму у Києві, а восени – у Львові та Івано-Франківську. Там само був невеличкий прокат у кінотеатрах. Телевізійна прем’єра також була на каналі Espreso.tv вже цього року на Великдень. Хотілося б показати його й у інших містах.

−  Над чим працюєте зараз?

−  Є ідеї, які мене захоплюють, деякі вже в роботі, але говорити про це трохи зарано.
 
Спілкувалася Наталя Ліхновська

Фото: з особистого архіву Лесі Харченко

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...