У межах Х Екуменічного соціального тижня, який нещодавно відбувся у Львові, відбулась панельна дискусія на тему «ЗМІ як інструмент формування громадської думки». Про цю дискусію, стан українських ЗМІ, а також майбутнє покоління журналістів у короткій розмові з модератором цієї зустрічі Тарасом Семенюком, співзасновником і редактором розділу аналітично-інформаційного інтернет-ресурсу  «Short.media».

Тарасе, на Вашу думку, який стан українських ЗМІ після Майдану?

– Я думаю, що залишається пласт передових мас-медіа, які тримають високу сходинку професійної журналістики. Це ті, де ми можемо прочитати хороші аналітичні матеріали; новинні матеріали, які висвітлюють різні позиції. Насторожує те, що Україна, у рейтингу свободи преси не рухається до першої десятки. Були сподівання, що Майдан таки дасть цей поштовх, але це не стільки проблема самих медіа, як проблема влади загалом… Наприклад, через те, що в нас не розслідуване вбивство Павла Шеремети – небезпека того, що журналіст у нашій країні є менш захищений.

Немає більше гарантій на свободу слова. Окрім цього, на жаль, маємо таку тенденцію, що шириться дуже багато видань, які передають неправдиву інформацію. Сьогодні ми про це згадували. Я б сказав, що Україна інтенсивно розвивається; розвиваються й самі медіа. Ми намагаємося зрозуміти, шукаємо ключ тієї професійності. Людина в своєму професіоналізмі завжди росте. Як зростає демократія в Україні, так ЗМІ в Україні зростають, стають більш професійними. Вони стають націленими на те, щоб формувати людину. Не маніпулювати, а формувати.

Сьогодні багато пролунало слів про фейсбук й про нові соціальні медіа. Вони так чи інакше впливають на формування громадської думки. Це гарно простежується за кордоном, але чи вже відчутний вплив нових соціальних медіа в нас?

– Безперечно фейсбук – це лише інструмент донесення інформації та думки. Власник фейсбук-сторінки може нести різні інформації. Хтось може на

писати якісь свої здогадки, не підкріплені фактами, й відповідно люди будуть на це реагувати. Натомість останнім часом фейсбук також став інструментом у поширенні пропаганди. Зараз у США триває дискусія щодо використання рекламного сегменту фейсбуку проти одного з кандидатів. Відповідно триває дискусія про те, чи повинна реклама давати такі можливості для пропаганди, неправдивої інформації, тієї інформації, яка маніпулює громадською думкою. Я вважаю, що колись побачимо нові правила на тому самому фейсбуці, інших соціальних мережах щодо донесення інформації. Підсумовуючи хочу сказати, що безперечно соціальні мережі – це потужний інструмент швидкого донесення інформації.

Ви згадали про пропаганду і під час зустрічі про неї теж багато згадували. Чи ускладнює наявність пропаганди роботу ЗМІ? Можливо, вони починають якось конкурувати «за правдивість»?

– Саме поняття пропаганди може мати як і позитивний, так і негативний підтекст. Є така думка, що на нас діє три типи пропаганди: російська пропаганда, західна пропаганда й внутрішньо українська пропаганда (політики тощо). Як це збагнути? Знову ж таки повертаємося до тези, яку сьогодні озвучили, критичне мислення – це раз. Два – вміння шукати факти. І третє – це бажання шукати альтернативну інформацію. Це три ключові фактори щодо протидії пропаганді. Тобто, не переставати дізнаватися нову інформацію. Завдання пропаганди як і позитивної, так і негативної – переконати людину в якійсь позиції чи думці. Натомість, щоб не потрапити «на гачок», потрібно шукати альтернативу. Мати бажання і жагу шукати правду.

– Зараз уже підростає нове молоде покоління журналістів, назвемо його поколінням «постмайданівського періоду». Чи на Вашу думку, це покоління якось відрізнятиметься від журналістів, які почали працювати до Майдану?

– Вважаю, що не варто робити такий вододіл «журналісти до Майдану», «журналісти після Майдану». Все ж таки журналісти, як ось Соня Кошкіна, Параскевія Дворянин, Сергій Рахманін, Юлія Мостова та інші – це журналісти з величезним досвідом. Не думаю, що після Майдану вони стали кардинально іншими. Професіоналізм він завжди є. Інший аспект умови, які тобі диктує режим, у якому ти працюєш. Чи ти можеш писати вільно? Чи мусиш боятися за своє життя, чи здоров’я? У такому контексті можна говорити про якісь рамки «до Майдану», «після Майдану». Проте професіонали у журналістиці завжди були, є і однозначно вони будуть. Ми всі свідомі того, що прийде нове покоління, яке інакше реагуватиме, поглиблюватиме те, що ми розпочали. Буде ще більше працювати, ще більше формувати смисли, аніж це робили ми. Це нормальний природний процес і його не потрібно боятися.

Розмовляла Ольга-Марія Гнип

Фото Валентини Євтушок

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...
Ми рекомендуємо
  • Фонтан
  • Зимова школа «Львів – місто діалогу»

    Зимова школа «Львів – місто діалогу»