Цьогоріч Українська Греко-Католицька Церква відзначила 50-ліття проведення Другого Ватиканського собору. З цієї нагоди в стінах Українського католицького університету, що у Львові, відбулася конференція «Другий Ватиканський Собор: дари Духа – таїна Церкви – свідчення людини». Серед численної греко-католицької єрархії на конференції був присутній владика Гліб (Лончина), Апостольський Екзарх українців греко-католиків у Великобританії, Апостольський Візитатор для українців греко-католиків Ірландії. Крім того, Високопреосвященний владика Гліб із 2008 по 2011 рік був Головою Патріаршої літургійної комісії УГКЦ. Нам вдалося поспілкуватися із єпископом Глібом на тему втілення в життя соборової Конституції про Святу Літургію та її екуменічний аспект.

Високопреосвященний владико Глібе, на Вашу думку, чому першочерговим документом під час Другого Вселенського собору була саме Конституція про Святу  Літургію?

Підготовка до проведення Собору тривала довгими роками. Оскільки Літургія – це серце Церкви, то Церква здійснює свою місію через Літургію, а головне через Пресвяту Євхаристію. Отже, Служба Божа є абсолютним пріоритетом Церкви. Коли готувалися до проведення Собору, були випрацьовані різні схеми його проведення і теми, та все ж вирішили передовсім взятись за обговорення Літургії.

Які вказівки щодо Літургії містилися у цій Конституції для сопричасних Церков із Римським престолом?

Глибше розуміння Таїнства Літургії та усвідомлення потреби більшої участі у ній людей, щоб вони зрозуміли, що вони творять її, а не священики. Ми всі є Церквою за своїм служінням, а Літургія є молитвою Церкви. Таїнство Літургії полягає не лише у виконанні певних приписів. Божественна Літургія формує християнське життя.

У цій Конституції є припис, щодо використання під час Літургії національних мов. Чи можете трішки більше розповісти про це?

До 60-х років мова римської Літургії була лише латинською. В УГКЦ під час Богослуження використовували церковнослов’янську мову. Оскільки латинську мову розуміли лише ті, які її вивчали, то для того, щоб народ спільно молився на Літургії  потрібно було зробити мову відправи зрозумілою для загалу. Тоді вирішили застосовувати національні мови. В УГКЦ також це ввели. Вважається, що церковно-слов’янська мова є зрозумілою, та насправді це не так. Люди її не розуміють повністю.

Як рішення цієї Конституції застосовувалися в УГКЦ?

Передусім щодо мови. Питання співслужіння не було для нас новим, адже це було у нас завжди, а для Латинської Церкви це було новизною. Наголошення на Пасхальному Таїнстві для римської Церкви було своєрідним віднаходженням. Так ця Церква повернулася до своїх витоків християнської традиції, до Святого Письма і до творів Отців Церкви. У нас це все було. Я думаю, що завдяки тому, що ввелися певні зміни в Латинській Церкві це сприяло кращому пізнанню літургійного Таїнства і це дало нам поштовх до кращого пізнання своєї традиції, бо УГКЦ була дуже златинізована в останніх сторіччях. Великою мірою завдяки праці Патріарха Йосипа (Сліпого) ідеї Другого Ватиканського собору втілювалися в життя УГКЦ.

Співслужіння під час Літургії може сприяти глибоким екуменічним зв’язкам?

Під співслужінням я розумію те, що велика кількість священиків може служити під час однієї Літургії. Ми можемо із представниками Православної Церкви співслужити разом усі відправи, крім Святої Літургії та здіснення Таїнства Пресвятої Євхаристії, тому що ми не маємо Євхаристійної єдності. А Євхаристія є ознакою єднання. Якщо у нас немає на ділі і в меті єдності, то ми не можемо вживати цей знак як засіб до осягнення єдності. Ми повинні передусім з’єднатися, тоді Євхаристія буде завершенням такого єднання. Богослуження протестантів дуже відрізняються від греко-католицьких, тому ми можемо мати лише спільні моління. У них обряд зовсім інший.

Чи всі рішення і постанови цієї Конституції втілилися у життя в Літургіях сопричасних Церков?

Багато з них виконано, але не менше ще потребують свого опрацювання. Потрібно докорінно зрозуміти декрети Конституції, щоб із розумінням їх впроваджувати у життя.

Довідка:

Конституцію про Святу Літургію "Sacrosanctum Concilium" вважають першим документом, прийнятим під час Другого Ватиканського собору 1962–1965 років. Сама ж Конституція, яку проголосив 4 грудня 1963 року Папа Павлом VI, стала підставовим документом літургійної реформи передовсім у Латинській Церкві, а також певними загальними засадами і нормами – інших сопричасних із Римським Престолом Церков.

Руслана Ткаченко

Фото:

1. Архів ІЕС

2. http://www.dominic.ua

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Домашня Церква

dalibor
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
dalibor
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
dalibor
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
dalibor
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...