Як з гідністю вийти із світоглядної кризи у час постправди: «рецепт» учасників Екуменічного соціального тижня у Львові

Після Майдану ні для кого не таємниця: ми хочемо жити в іншій країні. Проте як змінювати її згідно з Божими задумами? На це непросте, але вкрай важливе питання спробували відповісти учасники вiдкритої дискусії «Гідність – Служіння – Солідарність: на шляху оновлення країни» у межах Х Екуменічного соцiального тижня у Львові.

 Коли є точний діагноз, легше одужувати. Щоб умовні ліки для українського суспільства подіяли, директор Міжнародного інституту етики й проблем сучасності Володимир Турчиновський діагностує в українців відсутність готовності бути гідними саме зараз, у важливий пореволюційний період. «Ми живемо у час гібридної політики, гібридної війни та гібридних почуттів. Такий світ уже дістав назву постправди. У ньому сім’я – не сім’я, свято – не свято, кохання – не кохання, а стосунки – не стосунки. У такий час є дві поради: виховувати вільних людей та створювати добрі новини. Саме це є шляхом до визволення», – запевняє він.

Продовження інтерв’ю, опублікованого в попередньому номері, про інклюзію, яка є ключовим аспектом практичного богослов’я у постмодерному світі, із Ілоною Норд, директором Інституту євангелічного богослов’я (Вюрцбурзький університет).

 – Чи може інклюзія допомогти об’єднатись для спільного міжрелігійного діалогу в наш час? Якими повинні бути кроки різних релігійних лідерів задля досягнення цієї мети?

У сучасному суспільстві поняття «інклюзія» все більше поширюється. Як відомо, інклюзія – це збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі, у різноманітних процесах життя. І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвиткові. Проте інклюзія має не тільки соціально-освітнє, але й релігійне та філософське розуміння. У релігійному контексті, зокрема в проекції міжрелігійного діалогу, інклюзія має на меті протистояти дискримінації, поширенню стереотипів, натомість – сприяти діалогові та побудові миру між представниками різних релігій (духовними лідерами та мирянами). Про інклюзію, яка є ключовим аспектом практичного богослов’я у постмодерному світі, поспілкувались із Ілоною Норд, директором Інституту євангелічного богослов’я (Вюрцбурзький університет). Пані Ілона запрошена на 10 Екуменічний соціальний тиждень, який відбудеться 4–7 жовтня у Львові.

Екуменічний соціальний тиждень цього року святкує 10-літній ювілей. З цієї нагоди організатори вирішили вперше провести Форум не тільки у Львові, а й у Києві. Тема ЕСТу «Гідність–Служіння–Солідарність. На шляху оновлення країни». Чому важливо провести цей Форум у столиці України? Яким повинне бути соціальне служіння? Що заважає Церквам різних конфесій спільно допомагати потребуючим? Що може солідаризувати українське суспільство? На ці та інші теми говоримо з єпископом Йосифом (Міляном), Головою Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.

Ви братимете участь у 10-му ЕСТі «ГідністьСлужінняСолідарність» у м. Києві, які основні думки хочете донести учасникам форуму?

– Передовсім я тішуся, що ми нарешті переносимо Екуменічний соціальний тиждень до української столиці, до катедрального собору, до місця, де перебуває Глава УГКЦ. Ми виходимо з Форумом на всеукраїнський рівень. Це дуже важливо. Як би я не любив свій рідний Львів, столицею нашої країни й столицею УГКЦ є Київ. Також сьогодні всі соціальні процеси найвищого рівня формуються, розвиваються й стартують у Києві.

В історії людства та Церкви відомо багато надзвичайних подій та див, які важко пояснити розумом, але які показують Божі слова та знаки. Одним із таких див є об’явлення Пречистої Діви Марії у Фатімі, столітній ювілей якого Церква та вірні пошановують у травні цього року. Вже зараз розроблено програму паломництва Папи Франциска до Фатіми 13 травня, де відбудеться канонізація Франциска та Гіацинти Марто – дітей, які були свідками одкровення.

Домашня Церква

Наталія Ліхновська
Дух свідчитиме… Як відомо, в грецькій мові поняття «мученик» передається словом «свідок», таким чин... Безперечно, власні зусилля для самоконтролю важл...
Ніна Поліщук
Цінувати. Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівн...
Наталія Ліхновська
«Разом із Пеггі Блу ми довго читали «Медичний словник». Це її улюблена книжка. Вона захоплюється хворобами і запитує себе, які...
Наталія Ліхновська
«…Архетип незрячого вказує на втрату самоусвідомлення, западання в сон, відчуття небуття, перетворення в ніщо. Існувати – значить бути видимим.»Джон Галл...
Мартa Гладкa
З кожним роком у Львові збільшується кількість сакральних споруд. Сучасні архітектори послуговуються...
Марія Гаврилишин
Ден пішов добровольцем до Національної гвардії у перших рядах.  Новини про нього ми дізнаємось від його молодшої сестри, яка періодично...
Олена Гриньків
Не так давно «Духовність» проводила інтернет-опитування щодо формату викладання християнської етики в школах. Тема актуальна і цікава, тож в мене...
Ліда Батіг
Англійський письменник Вільям Коллінз колись сказав: "У житті кожної людини, напевно, знайдуться хви...
Марія Голяш
В наш час дуже часто звучить питання із знаками оклику – в чому моє покликання, як знайти його, ві...
Сніжана Зелінська
   Очень тяжело говорить о мире во время войны. Еще тяжелее говорить о нем в памятные дни, которые м...
Наталія Ліхновська
«Маловіре! Чого ти засумнівався?», - звернувся Ісус до Петра, коли той, злякавшись сильного вітру, почав потопати. Такий брак певності може...